Прапори над містом

     

40 років тому, вночі проти 22 січня 1973 року, над містом Чортків на Тернопільщині, замайоріли синьо-жовті прапори. Допитаний ніч­ний сторож засвідчив перед КГБ: «Увечері дивився - висів ваш пра­пор. А вранці дивлюся - наш прапор...»

Піднесли їх дев'ятеро юнаків із села Росохач, які об'єдналися в національно-патріотичну організацію, щоб продовжити боротьбу за незалежність України.

 Звичайно ж, скоро й вони постали перед закритим судом їх че­кали тяжкі випробування. Одна справа протистояти репресивній ма­шині дисидентові з гучним на весь світ іменем, інша - сільському хло­пцеві, часом з неповною середньою освітою. Одна справа йти до бою в лаві, інша - повставати ледве чи не поодиноким. 

        Життя витворило в них суворі профілі борців, достойних слави попередників. Вийшовши на волю, вони одразу зайняли активну громадянську позицію. «Завжди час Голготи», - писав Василь Стус.

 Для учнівської та студентської молоді міста, Чортківська центральна бібліотека організувала захоплюючу тематичну  квест-гру «Прапори над містом». Основним вектором якої – віднайдення об’єктів, на яких у далекому минулому 1973 році Росохацькою (чортківською) групою було встановленно жовто-блакитні стяги. У квест – грі взяли участь юнаки та юнки чортківщини, які розподілилися на 5 команд. Деякі назви овіяні історичною пам’яттю – «Сірі вовки», «Буйний вітер», «Червона калина», окрім них – «Руді лисиці» та «Гнучка лоза».               

Учасники квест – гри за спецзавданнями (які були  у вигляді листівок - ребусів) стартували  від центральної бібліотеки і у швидкому бігу діставалися до відповідних розгаданих точок, де на них чекали волонтери із конвертами наступних завдань. Молодь відзначилася кмітливістю та швидкістю і не було у грі аутсайдерів і переможців, ні переможених. Усі учасники нагороджені медалями.