Мова – це наша національна ознака.
В мові – наша культура, сутність нашої свідомості.
І. Огієнко
Під такою назвою у
читальній залі центральної бібліотеки проведено народознавчий урок, приурочений
Міжнародному дню рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічне начало. 21 лютого 1952 року у
Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на
використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став
днем полеглих за рідну мову.
У жовтні 1999 року, на 30 – й сесії
Генеральної конференції ЮНЕСКО, у пам'ять про цю подію запроваджено
Міжнародний день рідної мови, який відзначають у різних країнах щорічно
цього дня. Право на рідну мову – одне з головних прав
людини, тому розмаїття мов на земній кулі потребує уваги і захисту.
«…Події останніх трьох місяців в Україні
нікого не можуть залишити байдужими. Неможливо стояти осторонь цих чорних
лютневих днів, цієї трагедії нації. Майдан змусив нас врешті усвідомити те,
чого дехто не міг усвідомити за 20 з лишнім років : ми – є, ми – українці, із
своєю нелегкою історією, культурою, мовою…»- із таким вступним словом
звернулася до учасників заходу заввідділом обслуговування центральної
бібліотеки Олена Рибух. Присутні – а це
учнівська молодь 11 класу ЗОШ №2 разом
із класним керівником Тамарою Федорівною Виходцевою ,
хвилиною мовчання вшанували пам’ять Небесної Сотні Майдану.
Народознавчий урок проведено з метою розуміння важливості рідної
мови у формуванні духовного світу людини, виховання любові та поваги до рідної
мови та українського народу.
До уваги присутніх бібліотекарі підготували
книжкову виставку «Мова – це душа і майбутнє нації». На завершення заходу
учасники прослухали запис пісні у виконані Ігора Білозіра «Від Бога наша пісня.
Наша мова».
Сподіваюся, що в серці кожного з нас завжди
житиме велика любов до рідної мови, державної мови нашої країни. Тож не зрадьмо
ту землю, де жили наші предки, наші герої, де живемо нині ми. Нехай повносило
лунає рідне слово в кожній родині.
Заввідділом обслуговування
центральної бібліотеки
Олена Рибух
Немає коментарів:
Дописати коментар