16 листопада 2014 року у читальній залі
центральної бібліотеки відбулась презентація першої збірки Ольги Магеги (Ольга
Журба) «Я жінка!..».
Як думаєте, кому належать ці високодуховні поетичні рядки:
Я жінка, я дружина, мати,
Я сіль землі,
природи мудрий злет.
Все, що могла природа жінці дати,
Вона уклала в скромний мій портрет…
Ні, не Ліна
Костенко їх створила. І не, також відомі, Ірина Жиленко, Світлана Йовенко чи
Ганна Чубач. А - Ольга Журба зі села Біла Чортківського району на
Тернопільщині. То вона, наша скромна сучасниця, написала ці глибокодумні й
водночас до щему в серці вразливо-щирі рядки. Вони - із другого («Я - жінка!»)
розділу збірки. Першої на своєму чималому життєвому шляху, що був усіяний і
квітами радості, й терновими комочками печалі.
Від народження і до вічності людина творить – ці
намистинки щирості сотаються на низку її життя. У цій книзі авторка надає на розсуд читачам своє
намисто, зіткане з любові до рідного
краю та України, зі смутку й болю, із кохання та жалю… Читаючи мереживні рядки,
відчуваєш весняний подих вітру, запах трав, золото гаряче шурхотіння осені.
Замислюєшся над філософією добра і зла, звеличуєшся Любов’ю.
Немає коментарів:
Дописати коментар