Чергова
збірка Оксани Млодзяновської «Я так люблю Україну!» - це
духовно-поетичний гімн свідомого українства, яке об’єдналося у боротьбі за
правду, волю і справедливість.
Тут авторка увіковічує Героїв Небесної Сотні й
усіх інших полеглих патріотів, уславлює подвиги синів і доньок України.
Літераторка також заохочує читачів «поетично» молитися за мирне життя й омріяну
свободу, акцентуючи, що дорога до миру і перемог лежить через покаяння. А
щасливе майбутнє України - не забариться.
Збірка
для широкого кола читачів, життєвим гаслом котрих є вічне: «Бог і Україна».
Війна за українську
гідність і свободу стосується кожного свідомого українця: вона стала частиною
нашого життя, нашої долі. На превеликий жаль, уже багато серед українців
скалічених і вбитих тіл, але в рази більше зранених душ як самих воїнів, так і їхніх
близьких, друзів. Зранена вся Україна, її народ. Як же далі жити? Куди йти? Як
забути жахливі будні війни? Як пережити втрату близької людини? Відповідь одна
- кріпитися вірою, надією і любов'ю у Христі. Ісус допомагає нам викорінювати
неспокій, а ще - боронити і розбудовувати свою Батьківщину. Тому ми не маємо
морального права опускати руки, щоб не зрадити наших Героїв, бонадвелику ціну вже заплачено за українську свободу. Правда,
що не кожен може і вміє захищати матір Україну зброєю на фронті. Але кожен у
власний спосіб спроможний боротися за волю і правду.
Люди мистецтва чи
журналісти теж не гірше воюють, просто у них свої методи, які дають відмінний
результат. От і поетична збірка Оксани Млодзяновської «Я люблю Україну!» - це
духовна зброя для всіх українців, а особливо для юного покоління, яке має знати
своїх Героїв. Цю невеличку, «кишенькову книжечку» можна вважати літературним
меморіалом: тут вміщено поезії про славнозвісних патріотів: Сергія Нігояна,
Романа Ільяшенка, нашого краянина. А коли дивишся на світлини, подані поряд з
віршами, не ймеш віри, що ці усміхнені, життєрадісні, мудрі й досвідчені люди
відійшли у ВІЧНІСТЬ.
Утім, в збірці увіковічено і
небесних, і живих... Серед віршів - щирі слова про волелюбну українську Жанну
Д'Арк Надію Савченко.
Герою Роману Ільяшенку
Я так люблю Україну...
На схід захищати полинув.
Україна розірвана
плаче,
Ворог чорним вороном
кряче.
Засіяне «Градами»
поле,
Смерть дивиться в
очі. Ой горе...
«Я так люблю Україну,
Буду жить, а може,
загину?
Одна мить. Невже
відлітаю?
Братам, ворогам все
прощаю.
У військо Господнє,
до неба.
Ти, мамцю, не плач,
не треба
Я зорею буду горіти,
Щоб могли всі щасливо
зажити.
Дорогі мої
чортківчани,
Пам'ятайте, поруч я з
вами.
Не боявся я, йшов до
загину,
Бо любив я свою
Україну!»
Герої... Вони не
вмирають,
Незабудками в серці
буяють.
Україно! Це Твої
Сини,
Що за гідність, За волю,
За народ полягли.
Немає коментарів:
Дописати коментар