Нове представлення творчого доробку юної художниці - Соломії Фльорків "Різнобарв'я: квіти і люди" у стінах Публічної бібліотеки.
четвер, 26 серпня 2021 р.
Юна художниця із Чорткова - Соломія Фльорків.
четвер, 22 липня 2021 р.
Художниця Марія Фіняк і її виставка "Чортківський Меридіан"
Впродовж липня чортківчани мали змогу поринути в світ мистецтва, в мій світ і побувати на виставці моїх робіт "Чортківський меридіан", яка проходила в Публічна бібліотека Чортківської міської ради.
Художниця презентувала свої роботи землякам, представила авторські листівки, а також зустрілася з багатьма поціновувачами мистецтва. Також під час експозиції пройшла творча зустріч, де всі змогли поспілкуватися в привітній та дружній атмосфері. Це досвід, який важко описати словами.
вівторок, 6 липня 2021 р.
Сонячне гроно і його автори-промені
Мінливість погоди за вікном міської бібліотеки у Чорткові гармонувала з контрастністю тем поезій і пісень, які представили автори на творчій зустрічі літературного об’єднання «Сонячне гроно». Як завше, ведучими були бібліотекарка Олександра Наконечна та поет і викладач Чортківського фахового коледжу економіки та підприємництва ЗУНУ Ярослав Дзісяк.
Анастасія Триш розкрила «у нюансах буденності усю красу довкіль … замасковану нить думок стратегічних високої проби» у новій книзі «Живописні обрії».
Аура
читацької зали видозмінилась завдяки виступам з гітарою лідера рок гурту «Veritas»
Влада Коновалова, співачки і викладачки ЧФКЕП Надії Тильної (соло і в дуеті) та
Ілони Пуляк.
Зі щирим ораторським словом звернулася знана Вчителька (з великої букви) і поетеса Наталія Мацелюх. Завдяки тернопільському поету і юристу Тарасу Комаринському, наше Сонячне гроно набуло статус обласного. Автори старшого віку Іван Дмитрик і Георгій Колубаєв озвучили тему воєн в історії і сьогоденні, апелюючи до лиха від суспільної байдужості – чи не найбільшого ворога громадянина-українця. Ліричну поезію озвучили молоді автори: Павло Вовк, Роман Король, Назар Коник і прозовий уривок Владислав Кушнір. На завершення з подякою за представлені щирі емоції виступила провідний бібліотекар книгозбірні Оксана Колівошко. Миті ловив фотограф і поцінував літературного слова Ігор Бандрівчак.
Процитую поета Валерія Дідуха: «Лише філософія може допомогти людині не збитися із шляху самореалізації себе як особистості», додам – в дуеті з поезією. Дякуємо всім, хто долучився до світла «Сонячного грона», дякуємо бібліотеці: Оксані Колівошко і Олександрі Наконечній! Творімо Слово, адже поезія (і не тільки) знає іншу реальність, осягаймо кожен і кожна своє, сміливе і правдиве Сонце, денне і нічне.
Ярослав Дзісяк
середа, 30 червня 2021 р.
Знайомтесь – «Живописні обрії» від Анастасії Триш.
Нещодавно побачила світ ювілейна в часі - десята збірка творів Анастасії Василівни Триш.
Триш А.В.
Живописні обрії: поезії/А.В. Триш.- Тернопіль: Осадца Ю.В., 2021.- 104с.
Свої ліричні
твори авторка умістила в наступних
розділах:
«Вечірні перевтілення», «Сходженяя світла», «Духовний оберіг», «Барви слова», «Віршовані візії».
Поетеса поринає у філософсько – ліричні роздуми над складними проблемами сьогодення. Вона робить спробу проілюструвати ту велику істину, що без сприйняття прекрасного різнобарв’я світу, неможливе повноцінне, духовне життя людини.
Кожна пора року зачаровує поетесу, але , здається, що весна – у фаворі. А слово «барви» звучить у різних інтерпретаціях: «різнобарв’я», «розмаїття зел», «яскраві кольори», «барво грай», «веселковий задум», «соковиті барви». Яскравими барвами наділене і українське слово.
«Щоб
побачити красу, іноді достатньо подивитись на диво весняної зливи та веселку
посеред похмурого дня, на магію зорепаду, з’яву
світанкового променя і спалахів сонця в зеніті…»
Анастасія
Триш має надію, що її поезія налаштує читача на розпізнання краси у нашій
буденності.
Та навіть, як всього один читач
над твоїм віршем з радості заплаче,
тоді одна з намріяних задач
розв’язана, й слова твої щось значать
Анастасія Триш
Запрошуємо до ознайомлення з новинкою!
вівторок, 25 травня 2021 р.
Нова збірка Ярослава Дзісяка.
У святковий День вишиванки до нашої книгозбірні з черговим дарунком завітав історик, краєзнавець, літературознавець і викладач Ярослав Дзісяк.
Марія Андріївна Костів-Коссаківна
Українська артистка і співачка (ліричне сопрано). Народилася 17 травня 1876 р. в м. Чортків в багатодітній сім'ї диригента й дяка в церкві Вознесіння Андрія Івановича Коссака.
Сестра Антоніни Дякової, Василя і Михайла Коссаків та Катерини Рубчакової. Дівчина разом з братами та сестрами вчилася музичній грамоті, співала у міському хорі, виконувала епізодичні ролі в театрі «Руська бесіда» у Львові.
Марія виступала в українських трупах Наддніпрянщини, а з 1915 по 1917 рік виконувала головні співочі й драматичні ролі у першому українському стаціонарному театрі у Тернополі. У 1919 р. Марія Костів-Коссаківна приїздить до м. Бар, аби залишитися тут та служити Мельпомені до кінця життя.
За свою театральну кар’єру зіграла десятки ролей, серед яких Наталка («Наталка-Полтавка» Котляревського), Оксана («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Уляна («Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ’яненка), Мелашка («Наймичка» Карпенка-Карого), Марія («Бондарівна» Карпенка-Карого). Померла у 1930 році і похована у місті Бар, на старому кладовищі.
вівторок, 20 квітня 2021 р.
Тижні писанки у Чорткові
Історія писанки сягає сивої давнини і пов’язана з ритуалом весняного відродження життя на землі. Наші предки вірили, що символи писанки мають магічні властивості — захищають людей від лиха, приносять добро і щастя в оселю.
Українська писанка – це чарівний дивосвіт, що символізує радість і віру у Воскресіння Ісуса Христа, це етнічний знак утвердження Світла, Любові, Життя, Добра, Щастя, Надії, весняного відродження і гармонійної єдності людини та природи. Це молитва-звернення до Бога крізь вічність...