Василь Коссак - оперний співак і театральний діяч з Чорткова.

     Коссак Василь Андрійович (12. 02. 1886, м. Чортків -  23. 05. 1932, м. Стрий, нині Львівська, область) - співак (тенор), ак­тор і режисер.

 На­вчався в учительській  семі­нарії в Чорткові та драматично-вокальній студії при театрі товариства “Руська бесіда” у м. Львів.  Виступав в оперній  групі цього театру. 

Керував теат­ром мініатюри і сатири у Львові (1915), влас­ними музично-драматичними трупами “Українська театраль­на дружина в Коломиї” (1919-24) та “Україн­ський театр ім. М. Старицького у Стрию” (від 1929).  У 1925- 27 - “Українському театрі” И. Стадника. Партії: в операх - Петро і Вакула ("Наталка Пол­тавка” та “Різдвяна ніч” М. Лисенка), Андрій (“Запорожець за Дунаєм” II. Гулака-Артемовського), Сулейман (“Роксоляна”  Д. Січинського), Пінкертон (“Мадам Баттерфляй” Дж. Пуччіні), Хома Брут (“Вій” М. Кропивницького), Аристос (“Орфей у пеклі” Ж. Оффенбаха) та ін.

 

    

«Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках»

   Чортківська центральна біблотека отримала перемогу у конкурсі проекту УБА "Все про Європу, читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках" за підтримки Європейського Союзу (програма «Еразмус +»).
     У конкурсі взяло участь 163 бібліотеки з усіх областей України. Конкурсне журі відібрало 83 бібліотеки, у яких в 2016 році буде створено Пункт європейської інформації (Пункт ЄІ). Координатори з обраних бібліотек пройдуть дводенне навчання, відповідно до графіка, складеного Головним тренінговим центром для бібліотекарів УБА.

 Слідкуйте за новинами проекту на  
Все про Європу в бібліотеках
http://ula.org.ua/…/3321-peremozhtsi-konkursu-proektu-uba-v…

За віру, націю, народ

Експрес – інформація

Малолітні політв'язні Тернопільщини. Книга Пам'яті. - Тернопіль: Джура, 2015. - 656с.

     Центральна бібліотека отримала нове цікаве видання.  Книга Пам'яті - це результат дослідження боротьби молодих учасників підпілля, ОУН, УПА та їх симпатиків на теренах Тернопільщини за відродження Української держави. В основі цієї праці лежать архівні матеріали, свідчення учасників підпілля, їх рідних та близьких, а також матеріали, документи, світлини, зібрані краєзнавцями, учителями, працівниками бібліотечних установ Тернополя та області. Окремий розділ(ст.347 - 366) прсвячений борцям за незалежність Чортківщини.

    Історія заставляє задуматися - що спонукало учасників національно - визвольних змагань , українських патріотів віддати своє молоде життя, гинучи зі словами:" Слава Україні!".

      Ми повинні бути гідними наслідування молодих борців за волю України!

         Запрошуємо до читання.

Петро Синенький - лікар.

Мальовнича земля Чортківщини... Історична доля її склалась так, що, з одного боку, Господь подарував її людям поля родючі, ріки повноводні, ліси зелені, гори мальовничі, а з іншого — вороги завдали їй великої шкоди. Славні доньки і сини, наділені даром Божим, володіючи талантами неабиякими, змушені були, в кращому разі, покидати цю землю і до кінця днів своїх тужити за нею, а в гіршому — гинути за неї або каратися в тюрмах і сибірських таборах...

Серед відомих нам тепер імен, повернутих із забуття: К. Рубчакової, С. Чарнецького, А. Горбачевського, П. Карабіневича та інших – є ім’я лікаря-патріота, учасника визвольних змагань Петра Синенького.

Народився Петро Синенький 1901 р. у селі Великі Чорнокінці в багатодітній (троє братів і п’ятеро сестер) родині тамтешнього управителя народної школи, уродженця Коломийщини. Навчаючись у шостому класі Чортківської гімназії «Рідна школа», Петро разом із своїм батьком 1918 року вступив добровольцем до українського війська. Батько в Українській галицькій армії був пропагандистом.

„Ой у лузі червона калина похилилася. Чогось наша славна Україна зажурилася...”

Степан Чарнецький  — поет, фейлетоніст, театральний діяч і критик. Степан Миколайович Чарнецький народився 21 січня 1881 в селі Шманьківцях (тепер Чортківського району Тернопільської області). Селянський син, тринадцята дитина в родині (батько помер ще до його народження), Степан учився у гімназії, звідки був відрахований за зневажливе ставлення до релігії, навчався у реальній школі, Львівському політехнічному інституті. Працював інженером-мостобудівником.

Курінний отаман гумористів

Є люди, життя яких не вміщується у хронологічні рамки, позначені датами народження і смерті. Їм судилися не роки, а вічність, не примхи долі, а талант, народжений у творчих пошуках і загартований у щоденній праці. Саме до таких особистостей належить і постать Анатолія Панасовича Гарматюка - видатного майстра сатири та гумору XX століття.

Анатолій Гарматюк народився на Вінниччині, молоді роки пмсьменника пройшли на Чортківщині, як літератор він сформувався на Донеччині, а творчу зрілість зустрів , повернувшись на рідну Вінниччину. Саме тут він здобув прихильність і популярність читачів і видав низку( понад 25) книг гумору і сатири, збірник спогадів, рецензій та публіцистичних творів., за які удостоєний Всеукраїнських літературно - мистецьких премій (імені Микити Годованця,  імені Степана Олійника, імені Степана Руданського). Протягом усього свого життя Анатолій Панасович був невтомним українським патріотом, всіляко пропагуючи українську мову, пісню та рідне слово.

  Цьогоріч 14 січня Анатолію Гарматюку виповнилося б 80.

Степан Ворох «Оріх»

Степан Ворох народився 1921 року в селі Кривеньке колишнього копичинецького повіту в селянській сім»ї. З раннього дитинства батьки прищепили йому і двом старшим братам Василю та Володимиру палку любов до України, що в майбутньому вплинуло на їхній життєвий шлях. Після закінчення сільської школи навчався в Чортківській гімназії «Рідна школа».

13 липня 1939 року за розповсюдження націоналістичної літератури разом з двома гімназійними товаришами арештовується польською владою і засуджується до 1,5 роки в'язниці. З приходом більшовиків, виходить з тюрми і як член УПА активно співпрацює з заступником провідника повітового проводу Омеляном Бережанським над розбудовою повітової ОУН, одночасно навчається в Чортківській СШ № 1.