середа, 25 березня 2015 р.

Душа належить людству і епохам

21-го березня у читальній залі центральної бібліотеки 
відбулося літературна зустріч з приводу 
Міжнародного дня поезії.

  Ведучі та організатори Ярослав Дзісяк і Олександра Наконечна привітали присутніх із Днем поезії, зазначивши окремі факти з життя світочів української поезії: Тараса Шевченка і Ліни Костенко.
  З огляду на реалії жахкого сьогодення, хвилиною мовчання вшанували пам’ять нашого загиблого краянина в російсько-українській війні Руслана Коцюка із Джурина і 70-ту річницю бою українських повстанців із енкаведистами на хуторі Пеньки (22 березня 1945 р.), тіла борців за волю України у 1990 р. були перезахоронені на Хом’яківському кладовищі у с. Нагірянка. В унісон трагічним подіям був представлений кліп гурту «Мандри» «Не плач моя рідна земля…».
  Читальний зал бібліотеки прийняв авторів із Хмельниччини: Інна Гаврилюк з обласного центру і дебютантка Леся Приліпко із Кам’янця-Подільського; з Івано-Франківська Леся Геник, тепер вже зі Львівщини уродженець с. Біла Роман Король, чисельна делегація з Копичинець: Михайло Тарабій і отець Василь Погорецький (з неперевершеним духовним і поетичним словом), дебютанти Андрій і Володимир Ухач та автори і шанувальники поетичного слова Чорткова й району. З наших краян з поетичним словом звернулися Михайло Кіт, Галина Грицьків, Анастасія Трич, Іван Дмитрик, Орест Голик, Мар’яна Магега, свої враження висловив Андрій Базалінський. 


   Пройшли короткі презентації нових книг: Лесі Геник «Полинова ріка» та збірка авторів «Осінь у камуфляжі», книгу, присвячену Майдану «Не мовчімо» зазначених авторів з Копичинець. Автор цих рядків представив брошурку – історичний довідник «Не Конотопом єдиним», де подано переможні битви козаків із московитами у XVI–XVII ст. (і вірш на тему війни сьогодення) та збірку алегорично-еротичних поезій «У хвилях Еросу». 

Після поетичної частини, гості міста відвідали Чортківський замок та одержали непересічні враження від архітектурних пам’ятків Чорткова.


Ярослав Дзісяк (“Дорожний”).

пʼятниця, 20 березня 2015 р.

Районний конкурс "Мелодія пензля"

   У читальній залі центральної бібліотеки відбувся щорічний дитячий районний конкурсу з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва під назвою «Мелодія пензля», приурочений  річниці Небесної Сотні та пам’яті Героїв АТО.     
  Районний конкурс з образотворчого мистецтва започатковано відділом культури, туризму, національностей та релігій райдержадміністрації, головою даного конкурсу є начальник відділу культури, туризму, національностей та релігій райдержадміністрації Г.З.Чайківська.
    Учасники  хвилиною мовчання вшанували усіх тих, хто загинув в зоні АТО. Рік у рік цей конкурс був присвячений Шевченківським дням, але зважаючи на події сьогодення організатори вирішили змінили тему конкурсу на «Герої не вмирають».
   «Справжній митець завжди має відображати те, що відбувається на часі. Даний конкурс – є виховним процесом» - звернувся до учасників конкурсу заступник голови райдержадміністрації І.О.Віват. А також побажав дітям плідної праці. «Бажаю вам, щоб коефіцієнт корисної вашої дії був помножений на державу», - додав заступник голови райдержадміністрації Іван Осипович.
    По закінченні відведеного часу члени журі враховуючи творчий підхід і охайність роботи визначили переможців конкурсу – 1,2,3 місця. Опісля, усі учасники конкурсу та переможці отримали грамоти.

и

Іванна Венгер

понеділок, 16 березня 2015 р.

Королеві української літератури - 85

А що таке життя?
Чи  те, що переждалось?
Чи все - таки життя-
Це те - що відбулось?

  Цьогоріч  знаній поетесі Ліні Костенко виповнюється 85-років.
   Поет такого великого маштабу живе нашими болями і передчуває наше майбутнє, кидає виклик вже сучасній системі творить свої поетичні шедеври.
 Народилась 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині у родині вчителів. Після закінчення середньої школи навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім.О.Горького. Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х років. 
    Період так званих "шестидесятники"  створив новітні стилі в українській літературі, змусив творити щось нове, атипове, щось авангардне, але, як і завше, безжальне та максимально критичне щодо влади та тодішнього режиму.
   Збірки її віршів “Проміння землі” (1957) та “Вітрила” (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга “Мандрівки серця”, що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я серед визначних майстрів української поезії.
  Книги Л. Костенко “Над берегами вічної ріки” (1977), “Маруся Чурай” (1979), “Неповторність” (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток.
Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів.
  Обмеження свободи творчої думки, різні “опали” в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим досьогодні твором — романом у віршах “Маруся Чурай”, за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. Перу поетеси належать також збірка поезій “Сад нетанучих скульптур” (1987) та збірка віршів для дітей “Бузиновий цар” (1987).
  Спільно з А.Добровольським — кіносценарій “Перевірте свої годинники” (1963).
Живе та працює Ліна Костенко в Києві. 


    Поціновуючи поетусу та її творчість, працівники центральної  бібліотеки облаштували книжкову виставку  "Життя на барикадах поезії", провели  огляд літератури по ній та організували поетичний вернісаж "Я вибрала Долю сама".

Марія Штепа – політв’язень, письменниця і активна просвітянка




   Днями свій поважний 90-річний ювілей відсвяткувала багатолітній політичний в’язень таборів, зв’язкова УПА (псевдо «Тополя»), невтомна подвижниця національної ідеї Марія Штепа.

   
А ще пані Марія – автор численних книжок, за якими можна вивчати історію та діяльність УПА на теренах нашого краю. Маючи чудову память і неабиякий письменницький хист, вона поспішає передати молодим те, до чого кличе її память.
 


З роси і води Вам, пані Маріє! Сили і наснаги на многії літа!

середа, 11 березня 2015 р.

Єднаймо душі словом Кобзаря



Щороку бібліотечна спільнота Чортківської РК ЦБС вшановує пам’ять великого генія, пророка, у творчості якого закладений генетичний код нашої української нації.
У ці дні слово Тараса  Шевченка особливо важливе, Бог послав нам таку велич, як Тарас, щоб забули , що таке страх. Чи думали ми, що цю волю у ХХІ столітті прийдеться боронити ціною життя наших молодих хлопців? Наших героїв?

Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас – слава,
 І воля святая!

Районний конкурс Шевченківської поезії відбувся у читальній залі центральної бібліотеки, який об’єднав бібліотечну спільноту району. Відкрила конкурс начальник відділу культури та туризму, національностей та релігій РДА Галина Чайківська. 

Учасники читань намагалися торкнутися цієї виняткової реальності, якою жив Тарас, і яка золотою ниткою через Майдан, через чисту жертву Небесної Сотні відкриває нам можливості нового сьогодення. 
Переможець конкурсу – завідуюча бібліотекою – філіалом села Ридодуби Чомко Наталія увійшла у програму районного літературно-мистецького свята «І лине над землею святеє пророчеє слово Кобзаря».

Сьогодні творчість Кобзаря, кожне його слово падає на наші душі, щоб прорости добірним зерном любові до України, свого народу.  

Лауреати премії імені Тараса Шевченка - 2015



Український письменник Кость (Костянтин) Москалець, який народився і проживає на Чернігівщині, став одним з лауреатів Шевченківської премії 2015 року.
Москалець став переможцем у номінації «Літературознавство і мистецтвознавство» за  книжку есеїв «Сполохи». Письменник та літературний критик, в книзі "Сполохи" самобутньо розкриває творчість Василя Стуса, Оксани Забужко та інших видатних письменників.
Народився 23 лютого 1963 року біля Батурина на Чернігівщині в родині письменника Вілія Москальця. Закінчив середню школу № 4 в м. Бахмач(1980). Заочно закінчив Літературний інститут ім. М. Горького в Росії (поезія, семінар Едуарда Балашова)(1990).
Один із засновників бахмацької літературної групи ДАК. Служив у війську (1981–1983), працював на радіозаводі в Чернігові, був учасником Львівського театру-студії «Не журись!», виступаючи як автор-виконавець власних пісень. Автор слів і музики відомої в Україні пісні «Вона» («Завтра прийде до кімнати…»). Член Національної спілки письменників України (1992) та Асоціації українських письменників (1997).
Від 1991 р. живе в селі Матіївці у власноруч збудованій Келії Чайної Троянди, займаючись винятково літературною працею.




Ю́рій Григо́рович Буря́к - поет, перекладач, мистецтвознавець і видавець.
 Закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету.
Член Національної спілки письменників України (1984).
Представник літературного покоління «сімдесятників». 
Автор низки поетичних збірок, серед яких «Струми», «Брук», «Tabula rasa», «Оріль», «Амальгама», «Коло навколо», «Не мертве море» та ін.
Переклав українською мовою давньобулгарські епоси Кул-Галі «Легенда про Юсуфа» (13 ст.), Шамсі Башту «Легенда про доньку Шана» (9 ст.), польських класицистів Станіслава Трембецького та Яна Бровінського, поезії Ф. Тютчева, Б. Пастернака та О. Мандельштама, Езри Паунда, Константіноса Кавафіса, Йосифа Бродського, сучасних англійських поетів, зокрема Фіону Семпсон.
Поезії Буряка виходили в перекладах англійською, угорською, азербайджанською, грузинською, литовською, татарською, російською, чеською мовами.
З 2007 року — директор видавництва НСПУ «Український письменник»
Від 1991 — засновник і головний редактор альманаху «Хроніка-2000» та серії книжкових пам'яток «Українські пропілеї», «Ad fontes», «Іn corpore», «Світло світогляду»…
Нагороди та премії:
Національна премія України імені Тараса Шевченка 2015 року — за книгу поезій «Не мертве море».  Юрій Буряк у книзі лірики "Не мертве море" осмислив здобутки багатьох поколінь українців впродовж століть. Сподіваюся, його поезія – і для дня прийдешнього.
Лауреат премій ім. П. Усенка та ім. І. Огієнка, Є. Плужника, В. Сосюри, Д. Нитченка, Б. Нечерди.