… Я не знаю, де загину,
Коли прийде останній час.
За нашу милу Україну
Боротись має кожен з нас.
Я позичу крила в птаха
І до друзів вірних полечу.
Без боязні і без старху,
Журавлем лиш в небі закричу
«Прощай, моя люба Україно,
Тебе любив я понад усе…».
Це остання сповідь сина,
Хай перемогу вона принесе.
Орест Голик