понеділок, 29 січня 2018 р.

Пошанування лауреата.




         Всеукраїнську  літературно-мистецьку  премію імені Братів Богдана та Левка Лепких  за 2017рік отримав наш  земляк   письменник, доктор теологічних і кандидат історичних наук о. Василь Погорецький – за книги прози та поезії «На роздоріжжі» (2013), «Хрест на вістрі буття» (2014), «Україна іде…» (2016), «Рахманне роздолля» (2017) та публікації під рубрикою «Духовні обереги» в журналі «Літературний Тернопіль».
 
22 січня, в День Соборності України, у Бережанському районному будинку культури пройшла урочиста церемонія вручення премії.

   
Вітаємо  і зичимо нових творчих здобутків !!!

середа, 24 січня 2018 р.

У книгозбірню – з дарунком.










  Відрадно, що не так давно до центральної книгозбірні завітав знаменитий  український літератор, уродженець с.Джурин що на Чортківщині Євген Баран. .Автор літературно – критичних статей, рецензент, перекладач проживає та викладає  в Івано – Франківську, але не забуває свою малу батьківщину. Євген Баран – кандидат філологічних наук, член НСПУ і подвижник сучасного літературного процесу в Україні.
Колектив центральної бібліотеки та читачі щиро вдячні нашому землякові за подаровані книги і зичать йому плідної творчої праці та усяких життєвих гараздів.


понеділок, 15 січня 2018 р.

Невичерпна творчість Володимира Мельника



 
 Сьогодні ювілей у нашого земляка – живописця, скульптора, педагога Володимира Мельника.
Мельник Володимир Михайлович живе і творчо працює в Тернополі. Народився в с. Синякове (передмістя Чорткова) на Тернопільщині у 1938 р. Скульптор, член Національної Спілки художників України, заслужений художник України. У 1965-1970 рр. навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва. З 1970 по 1993 р.— скульптор Тернопільського художньо-виробничого комбінату Художнього фонду України. З 1993 р. по 2000 р.— викладач, а з 2000 р. — доцент кафедри образотворчого мистецтва та методики його викладання Тернопільського Національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Мельник Володимир Михайлович — учасник обласних і всеукраїнських художніх виставок. Багато творів знаходяться в музеях Тернопільщини. Як творчий скульптор, Мельник В.М. виконав понад 30 творів станкової скульптури. Серед творів монументальної скульптури — пам’ятники Тарасу Шевченку, Дмитру Клячківському, "Борцям за волю України", пам’ятники галичанам, що загинули на війні (1941-1945 рр.), та ін. Один із кращих творів – пам’ятник академіку Володимиру Гнатюку, встановлений на майдані перед Тернопільським Національним педагогічним університетом, який носить його ім’я.
У його творчості вагоме місце посідає історичний портрет як засіб пластичного пізнання духовних рис особистості. Серед них — портрети Лесі Українки,Т. Шевченка, С. Крушельницької, О. Маковея, М. Кривоноса, Н. Морозенка, В. Гнатюка,І. Мазепи, які знаходяться у музеях Тернополя, Збаража та ін.
    Опублікував понад 20 наукових праць і навчальних посібників з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва для школи й вищих навчальних закладів.
У 2000 р. вийшов альбом «Скульптура Володимира Мельника» (упорядник — доктор мистецтвознавства Михайло Станкевич), а в 2008 р. видавництво «Навчальна книга «Богдан» видало альбом-каталог «Заслужений художник України Володимир Мельник. Скульптура».
Присвятивши життя служінню національному мистецтву, Володимир Михайлович власною творчістю закликає ніколи не забувати про трагічне минуле свого народу і своєї родини.
Більше про Володимира Мельника можна дізнатися у центральній книгозбірні з довідкових видань та матеріалів преси а також у соцмережах.
Вітаємо нашого земляка! Зичимо здоровя, натхнення і довголіття!

пʼятниця, 5 січня 2018 р.

Служитель Мельпомени



        Театр – це моє життя.
        Любов і віра, і надія.
        Це те, що мене хвилює, надихає,
        Тримає на цьому світі.
        Я буду йти на поклик долі,
        Допоки вистачить снаги.
                                        М.Коцюлим

7 січня 1943 р. в селі Стара Ягільниця на Чортківщині  в родині Старовських народився Мирослав Петрович Коцюлим. Батько - Петро Максимович Старовський, мати - Ганна Іванівна Коцюлим. Вона записала хлопця на своє дівоче прізвище, щоб уникнути переслідувань з боку радянської влади. Батько Мирослава за німців служив у поліції, потім був у підпіллі. У 1944 році кагебісти його спіймали і стратили в Чортківській тюрмі. Тому життя майбутнього талановитого артиста було нелегким. В 1950 році пішов до школи в Старій Ягільниці. По її закінченню тітка Ганна, татова сестра Гулей - Старовська забрала його у Львів. Там закінчив середню школу і після десятирічки поступив в театральну студію в театрі імені Заньковецької. Тут же працював працівником сцени . На цій же сцені майстерно зіграв велику кількість ролей у виставах і п'єсах: «Сватання на Гончарівці» - роль Стецька, «Майор Кровашон» - роль слуги Антоніна, «Зимовий вечір» - роль хлопця Панаса.
Яскравою сторінкою творчості Мирослава Коцюлима був Озернянський народний театр на Зборівщині. 30 років керував цим драматичним колективом, який виріс у народний самодіяльний театр, і який дарував режисеру зустрічі з чудовими людьми, збагачував його як людину і як актора. Село не мислило себе без театру.