четвер, 22 жовтня 2015 р.

Знайомтесь - нове видання!




 Центральна бібліотека отримала нове трьохтомне фундаментальне видання  "Тернопільщина. Історія міст і сіл". 
  Енциклопедія містить найновіші матеріали з історії міст, селищ міського типу, сіл та хуторів нашої області, подаються також відомості про відомих уродженців краю. 
  Наш Чортківський район презентований у третьому томі видання. У створенні нової енциклопедії взяли участь журналісти, краєзнавці, письменники, митці, просвітяни та бібліотечні працівники краю. Долучилися до цього процесу і наші провідні краєзнавці, вихідці з Тернопільщини, які проживають не тільки в Україні, але і за її межами. Видання проілюстроване світлинами, картами, копіями документів. Даний трьохтомник адресований всім, хто цікавиться минулим і сучасним нашого регіону.  "Малу батьківщину" має кожний, а з історії окремих сіл, міст, хуторів складається історія всієї держави.
  Такі книги конче потрібні для утвердження національної ідеї. Адже нація, яка не знає свого минулого, не варта майбутнього.

вівторок, 13 жовтня 2015 р.

"Дорогами творчості і болю"(120 років від дня народження)



Володимир Ґжицький (15 жовтня 1895 — 19 грудня 1973) — український письменник, публіцист, перекладач, мемуарист. Член Спілки селянських письменників «Плуг».
Народився в с. Острівець, нині — Теребовлянського району, в сім'ї вчителя. Від 1900 жив у селі Довге на Теребовлянщині. Вчився у Тернопільській українській гімназії (19071914, 1917).
Війна 1914 р. перервала навчання, закінчив гімназію у 1917 р. В. Ґжицький воював в Українській Галицькій Армії  у чині поручника.
Перейшов Збруч, добрався у 1919 р. до Харкова. Там працював на різних роботах — робітником у млині, розносив газети і т. ін. Вчився в Харківському інституті сільського господарства. Закінчив 1926 року. Був членом Спілки селянських письменників «Плуг», потім, як виходець з Галичини, — організації «Західна Україна».
Ґжицький починав як поет і драматург. Про це свідчать поетична збірка «Трембітині тони» (1924), драматичні твори для дітей, які успішно ставили у Харкові: «По зорі»(1925), «Вибух» (1927), п'єса «Наступ» на тему класової боротьби на селі часів колективізації (1931). І все ж найбільше талант В. Ґжицького розкрився як прозаїка. Перша повість «Муца» вийшла 1928 р. Невдовзі побачили світ знаменитий роман «Чорне озеро» (1929, нова ред. 1957), збірка оповідань «Цісарське право», роман «Захар Вовгура» (1932).

«Христовий пастор душ»




Між найбільшими дарами, якими Господь обдарував український народ – це  світла постать Митрополита Андрея Шептицького. Господь дав нам цей дар неначе на завершення першого тисячоліття християнського буття українського Божого люду. Митрополит Андрей уособлює найкращі цінності і вартості християнства, – цінності мудрості, богословського мислення, мистецького відчуття, братньої любови, терпеливості, святості…

Цьогоріч минає 150 років з Дня народження єпископа Української греко -католицької церкви – Андрея Шептицького. На відзначення цієї дати  у бібліотеці проведено урок духовності «Христовий пастор душ» спільно із учнівською молоддю  9 – Б кл. ЗОШ №2 та бібліотекарем школи  Наталією Свідніцькою.

пʼятницю, 9 жовтня 2015 р.

З Днем художника!



 Вітаємо усіх митців краю, зокрема Тетяну Витягловську, Ірину Вербицьку, Любу Зайло, Михайла Витягловського, Володимира Мельника, Степана Шевчука, Бориса Яворського, Петра Захарова, Володимира Шерстія , Сергія Бондаря та їхніх колег по творчій майстерні з Днем художника !
    Джерела творчості й натхнення
Де взяти кольорів стобарвних і живих
Для трав і квітів весняних,
Де взять мелодій, слів і згуків
Для всіх пісень гаїв і луків.
І шуму хвиль річних ?
Ах, знаю де ! Я в казку дивную свою
Усю фантазію ввіллю,
Зроблю усе живим, чудовим.
Таємності, розкошів повним,-
 І в казці дійсність відіб’ю.
                      Олександр Олесь
  Високих вам злетів творчого натхнення, вагомих здобутків на мистецькій ниві! Даруйте глядачам надзвичайну естетичну насолоду і досягайте найвищих верховин у своїй царині!

З повагою, колектив Чортківської центральної бібліотеки.

понеділок, 5 жовтня 2015 р.

У Чортківській центральній районній бібліотеці відбулися урочистості з нагоди 70-ліття з часу заснування закладу.



Пошанували бібліотекарів своєю присутністю отець Володимир Заболотний, протосинкел Бучацької єпархії УГКЦ, народний депутат України Олег Барна, депутат та голова бюджетної комісії Тернопільської обласної ради Олександр Стадник, заступник голови районної ради Любомир Хруставка, заступник голови РДА Іван Віват, керуюча справами райради Тетяна Яблонь, начальник відділу культури і туризму РДА Галина Чайківська, директор РКБК ім. Катерини Рубчакової Йосипа Овод, Білівсьський сільський голова Володимир Шматько, представники місцевих ЗМІ, читачі.


Свято припало на 30 вересня, коли у всьому світі відзначають День бібліотек, і представники влади не забули, а привітали колектив центральної бібліотеки, якому у цей непростий час, будемо відверті, живеться несолодко. Ювілей став доброю нагодою, щоб підвести підсумки минулого, дати оцінку сьогодення і зазирнути в найближче майбутнє. 
Олександр Стадник подякував співробітникам книгозбірні, відзначивши їх роль у навчанні молодого покоління, і вручив грамоти голови обласної ради Василя Хомінця і депутатського корпусу облради директору ЧЦРБ Оксані Колівошко та бібліотекарю зі Звиняча Галині Шкрибайло.


Працівники будинку культури, вихованці дитячого дошкільного закладу «Золота рибка», колеги-бібліотекарі, активні читачі бібліотеки, місцеві поети,  гість із Заліщик Олег Вістовський дарували бібліотеці-ювілярці слова глибокої вдячності, книги та музичні і віршовані вітання.

 Усі присутні здійснили невеличку слайд-подорож в історію бібліотеки і побачили, що 70 років життя центральної бібліотеки вмістили дуже багато подій.


Досягнення бібліотеки були б неможливі без творчої наполегливої праці колективу сьогоднішніх працівників центральної бібліотеки. Сучасних, креативних, прогресивних, чудових… і витривалих.



 


 Детальніше -


пʼятницю, 2 жовтня 2015 р.

Митець Степан Стельмащук на фольклорній царині рідного краю


    
     Він, професор Степан Стельмащук – від Бога педагог, хоровий дириґент, композитор, фольклорист, есеїст, невтомний культурно-громадський діяч, – багато зробив для розбудження національної свідомості, для духовного розвитку України, і його ім’я заслужено вписане в нашу, українську історі
Степан Стельмащук народився в селі Скородинцях над Серетом 8 жовтня 1925 року. Музичну освіту отримав спочатку у Львівському музичному училищі (1950—1954), а потім у Львівській консерваторії (1954—1959, диригентсько-хоровий факультет, клас В. Василевича, М. Антківа). Будучи студентом 3-го курсу консерваторії, С. Стельмащук одночасно став керівником хору студентів музично-філологічної спеціальності Львівського педагогічного інституту, який з січня 1960 р. перебазувався до Дрогобича.  В Дрогобичі С. Стельмащук працював у педагогічному інституті імені І. Франка на музично-педагогічному факультеті. Як талановитий диригент він був засновником багатьох хорових колективів. Він керував хором юнаків і дівчат села Скородинці Чортківського району (1943), хором Маґдебурґського Будинку Офіцерів радянської армії (1947-1949, жіночий і мішаний), церковним мішаним хором в селі Скородинцях (1949-1950), хором дівчат Львівського медичного училища (1951-1956), студентським хором Львівського педагогічного інституту (1955-1960), студентським самодіяльним хором Дрогобицького педагогічного інституту (1960-1966), Народним чоловічим хором “Прометей” Львівського університету (2001-2003). Особливе місце серед усіх цих хорів займає чоловіча хорова капела “Бескид“ Дрогобицького педагогічного інституту , якою С. Стельмащук керував протягом 37 років.