середу, 31 травня 2017 р.

Пошанування поета



   
 
  Відрадно, що у літературно – мистецькому житті нашого краю сталася непересічна подія. - у Тернополі відкрили меморіальну дошку поету, письменнику, публіцисту, громадському діячеві Степану Сапеляку. Саме у день вшанування памяті жертв політичних репресій відбулася церемонія відкриття. Пам’ятна дошка у вигляді розгорнутої книжки встановлена на фасаді музею політв’язнів – колишнього слідчого ізолятора КДБ, в камерах якого Степан Сапеляк перебував і зазнавав катувань. Делегація з Чортківщини – родичі, земляки, друзі поета побували на цьому дійстві.

    Нагадаємо, що наш земляк Степан Сапеляк  був членом Української Гельсінської спілки, міжнародного ПЕН – клубу, одним із фундаторів незалежної творчої інтелігенції, лауреатом Національної премії ім. Тараса Шевченка, літературної премії ім. В.Свідзінського, літературно – мистецької – Братів Лепких, почесним громадянином м.Тернопіль.
   Заходьте до центральної бібліотеки, знайомтесь із творчістю нашого видатного земляка Степана Сапеляка.



Пам'яті поета-політв'язня Степана Сапеляка

Він кожен вірш писав,
немов останній,
І в жоднім слові фальші
                   не було...
Повік туман печалі
                  не розтане,
Що обламалось враз
                його крило.
О, скільки задумів
               осиротіло!
Ніхто вже не напише,
             як Степан,
Не скаже так - безстрашно! –
                 знавіснілим,
Що український дух
ще не пропав.
Не рубоне правицею
                    повітря,
Не обпече гарячим
            з-попід брів, -
Та Слово житиме його,
            ми вірим, -
Благословенний був
на вічність він!

Богдан МЕПЬНИЧУК м, Тернопіль

понеділок, 29 травня 2017 р.

Знову у книгозбірні новинка



Чергова збірочка поезій Анастасії Триш «Різноголосся буття»  порадувала душі бібліотекарів і, надіємось, стане до вподоби нашим читачам.
Триш А.В. Різноголосся буття. Поезії. – Чортків, 2016. – 28с.
Пані Анастасія активна читачка центральної бібліотеки, відвідувачка літературно – мистецьких заходів, що проходять в стінах книгозбірні та учасниця літературного об’єднання «Сонячне гроно» .
Оберемок різнобарвя дарує читачеві авторка. У збірочці відчуваються мотиви зачудування цвітінням довкілля і благодатністю дарів природи. Тут і афоризми, і посвята батькам, подрузі, одноліткам.

Усе наше життя–                          
між минулим і майбутнім –
заледь зрима межа.

На лінії часу
утриматися непросто
в перепонах шляху.

Останній штрих буття
віддалений максимально
заслужити в Творця.

Як наголошує авторка – частина її віршів -  це спроба відтворити красу природи засобами японської пейзажної лірики в стилі «хоку». Чи вдалося це Анастасії Василівній – судити вам, залюблені в поезію читачі.

Палітра весни
розмаїттям світлих барв
наповнює сни.

Яскравість зорі
будить таїну зізнань,
щемкі хвилі мрій.

Звучить в унісон
струн серцевих передзвін –
щастя камертон.

пʼятницю, 26 травня 2017 р.

Історик з Божої ласки

   

  110 років минає від дня народження історика, богослова,   літературознавця Теофіла Коструби. 

      Народився вчений 26 травня 1907 року в  с. Стара Ягільниця  Чортківcького району Тернопільської області. 1922 року вступив до Чортківської  гімназії, яку залишив через важку хворо­бу. На протязі 1924–28 років займався самоосві­тою та громадською діяльністю. У 1930 році Коструба  склав екстерном іспити на атес­тат зрілості в Академічній  гімназії у Льво­ві, 1935–39 роки -  навчання на філософському і бо­гословському факультетах Львівського  університету. Знав Теофіл Коструба 11 мов. Пе­реклав сучасною  українською мовою низку давніх історичних  джерел, зокрема «Опис Скитії» Геродота, «Галиць­ко-Волинський літопис», «Повість минулих літ» (деякі з них опублікував); уклав підручну бібліографію з української  історії (1938).

четвер, 25 травня 2017 р.

На гостину до «Сонячного грона».

  

        Травневого недільного дня на гостину до «Сонячного грона», що діє при центральній книгозбірні,  завітали шановні літераторки із Прикарпаття  - поетичний дует Лесі Геник та Наталі Данилюк.
   Чортківчани, шанувальники її величності  «Поезії», зібралися на творчу зустріч, щоб поринути у розмаїття емоцій, світобачень, образів, які  займають важливе місце у поетичній скарбничці чарівних жінок. Жвавий ,творчий діалог супроводжував усе дійство. Модератори зустрічі задіяли також і мультимедійні засоби, зокрема, увазі присутніх  представили презентації збірок «Океан що навиворіт»  Наталії Данилюк та «Полинова ріка» Лесі Геник.

четвер, 18 травня 2017 р.

Вишиванка – наш оберіг



      



    Вишивка в Україні завжди була одним із найбільш поширених і улюблених різновидів народної творчості. ЇЇ витвори – це піднесений світ краси і фантазії, поетичного осмислення природи, схвильована розповідь про думки та почуття людини, світ натхненних образів, що сягають своїм корінням далекої минувшини.

       А вишита сорочка,неначе жива істота, творить довкола себе особливу ауру, що гармонізується з тілом людини. Голкою та ниткою наші предки наносили на тканину знаки та символи, створюючи потужні обереги. Орнаменти вишивки глибоко пов’язані  зі стародавніми звичаями та обрядами нашого народу. Нині українська вишита сорочка займає почесне місце – вона захищає від негативу і виховує патріотичні почуття. Цій доленосній сорочці надають великого змісту, вишиваючи і кодуючи сакральними узорами – письменами долю.
     До Дня вишиванки у Чортківській центральній книгозбірні  облаштовано виставку-інсталяцію «Вишиванка – генетичний код українців». Запрошуємо користувачів бібліотеки поринути у кольорове розмаїття мистецьких витворів, ознайомитись із запропонованою літературою та духовно збагатитися.



Духовні обереги



У  Народному домі ім. К. Рубчакової  урочисто відкрили духовну виставку стародавніх ікон та рушників, приурочену  300–літтю з часу заснування церкви Вознесіння Господнього.
До організації виставки долучилися   зокрема і працівники центральної бібліотеки та  сільських книгозбірень Чортківщини. Цьому передувала велика пошукова робота з виявлення  старовинних духовних оберегів. До споглядання таких чудових витворів мистецтва  запросив присутніх отець Мирослав.
Ціла епоха культурного буття українців відображена у старовинному іконописі та народній вишивці. Дуже відрадно , що  у дійстві прийняли участь глядачі різних поколінь. Адже наші діти і молодь повинні шанувати святині українського народу, його культуру, звичаї і традиції.