пʼятниця, 20 лютого 2015 р.

Священник із поетичною душею

   У читальній залі чортківської  центральної книгозбірні 19 лютого2015 року, отець - доктор теологічних і кандидат історичних наук Василь Погорецький  презентував свою п'яту поетичну книгу "На хвилях болю". Збірка віршів випромінює безцінну істину: там, де панує любов, страху і болю вже нема. Це хвилюючий образ доленосної дороги крізь неминучу смерть до розкриленого Неба.
  Усе, що існує - випромінює вічні хвилі радості і болю. У початку є кінець, а в кінця є початок. Учасники зустрічі мали змогу поспілкуватися із автором і почути цікаві роздуми і повчання  Василя Погорецького.

Я свічку запалю від душі,
Зігрію свій зажурений світ,
Мені душу лікують вірші
І жаль зупиняє політ.


пʼятниця, 13 лютого 2015 р.

Вінок на спомин творця

  Гадаю, така тавтологія виправдана передовсім через те, що упорядника альманаху «Вінок русинам на обжинки», одного зі співтворців «Руської трійці» й, до слова, мовленого не без гордості, постаті, котра мала неабиякий стосунок до нашого краю й міста, – Якова Головацького не вшановано як належиться торік у жовтні, в часі його 200-ліття від дня уродин.
Власне цим і зумовлена недавня зустріч у читальній залі центральної районної книгозбірні зацікавленої та допитливої молоді з очільником місцевої організації «Гельсінська ініціатива-ХХІ» й водночас координатором ЕГо «Зелений Світ» Олександром Степаненком. Не просто зустріч, а цікава й плодовита в царині пізнання мандрівка віхами історії українства завдовжки майже у два століття. Учні 10-11 класів Заводської школи І – ІІІ ступенів захоплено слухали-споглядали і вживалися в ту епоху, котра до зачудування тотожно несе в собі ознаки, притаманні й сьогочассю.
Перелічуючи на зачин бесіди іпостасі Якова Головацького, ініціатор зустрічі виокремив насамперед його як співзасновника «Руської трійці» (разом з Маркіяном Шашкевичем та Іваном Вагилевичем), а ще – видавця «Русалки Дністрової». Відтак – єдиним в часи панування Австро-Угорщини українцем-ректором Львівського університету – одного з найстаріших в Європі. Саме за Якова Головацького у цьому славному виші була створена кафедра української словесності і він став першим її професором.

  Світлина за світлиною проектується на екран. Велика кам`яниця – будівля Львівської гімназії, де той, про кого мова, в отроцтві оволодівав наукою. Відтак – студії у Львівському університеті. А ось – містечко Дзигов у повіті Тарнобжегу (із цим містом нині Чортківська районна рада має партнерську угоду на співпрацю, тож її керівництво, а також місцеві функціонери від освіти, культури, спорту тощо разом із молоддю гостять там, а польські друзі – у нас), маєток Тарнавських, де гостювали Яків Головацький та Іван Вагилевич. Як студенти, котрі активно цікавилися руською писемністю та історичними документами, провадячи інвентаризацію бібліотеки графів Тарнавських. Пізнавали життя не лише із лекцій, а й численних мандрівок. В часі однієї з тих подорожей «добралися», було, й до Чорткова (перша згадка про наше місто).
  Зостається додати, що ця зустріч – не поодинока, бо проходила вона в форматі кіноклубу Docudays UA, в намірах якого найближчим часом перегляд стрічки литовського документаліста Аудрюса Стоніса «Земля сліпих» із глибоким філософським підтекстом.


Анна Блаженко



середа, 4 лютого 2015 р.

Добрий слід у літературі



8 лютого минає 80 років від дня народження нашого земляка Василя Дідюка.
Василь Степанович Дідюк – громадсько – політичний діяч, журналіст, письменник,гуморист, редактор. Народився 8 лютого 1915 року у селі Криволука Чортківського району. Закінчив Чортківську гімназію, учительську семінарію в Бучачі, студіював теологію в м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), навчався у вищій школі політнаук,Українському господарсько – технічному інституті  в Подебрадах (Чехія). Василь Дідюк співав і диригував у хорі, був організатором і керівником церковних і світських хорів. Під час німецької окупації письменник 14 місяців (з жовтня 1941р.) був ув’язнений у тюрмі в Чорткові.  Втік, працював в відділі пропаганди і політичного виховання УПА, редагував газету «Учнівські вісті» та інші.
 Перед закінченням війни В.С.Дідюк за дорученням ОУН перебрався до Німеччини (де був заступником голови  і культурно – освітнім референтом Українського Червоного Хреста).  Згодом організував «Рідну школу», курси українознавства в гімназії, в якій викладав, готував аматорські вистави, редагував газети «Таборове життя», «Український скиталець».
Від 1948 р. перебував у Канаді – організатор і вчитель шкіл у містах Канади, інспектор шкіл, голова спілки українських журналістів Канади, член президії світового конгресу вільних українців, голова об’єднання українських педагогів Торонто, секретар асоціації української культури, президент світової федерації українських журналістів.
Василь Дідюк -  автор більше 1000 статей, віршів, нарисів, оповідань, рецензій, репортажів у пресі, календарях, альманахах. Ось деякі з його книг: «На народній ниві», «Смійтеся на здоровя», «Подорож по рідному краю», «ОУН- УПА в боротьбі за незалежність України».
Письменник був власником видавництва «Горизонт». Від 1991 року не раз приїжджав в Україну, в т.ч. і на Тернопільщину.
Нагороди: Золота медаль ім.Т.Шевченка (1983р.), Хрест заслуги вільного козацтва, Почесні грамоти братства українців – католиків Канади, Почесні грамоти і ювілейна медаль з нагоди 450-річчя Тернополя, Грамота – благословення від Папи Івана Павла ІІ (1990р.), Журналіст 1992 року. Помер Василь Дідюк 15 вересня 2003 року в місті Торонто Канада.