вівторок, 28 грудня 2010 р.

"БАРВИ ЖИТТЯ" згуртовують людей з обмеженими фізичними можливостями


Коли здається, жити неспромога,

Коли здається, більше сил нема,

Повiр у себе, i твоя тривога

Розвiється, як марево, сама...

Повір у себе, ти багато можеш,

Не опускай безсилої руки.

І сам собi найкраще допоможеш —

Лиш тiльки спробуй сам себе знайти...

Фестиваль творчості осіб з обмеженими фізичними можливостями «Барви життя» проводиться щорічно у два етапи. На протязі першого етапу по регіонах України організаційні комітети відбирають перможців для участі у Всеукраїнському етапі фестивалю.

Цього року 1 червня в Тернопільському академічному обласному театрі актора і ляльки відбувся обласний відбірковий тур Всеукраїнського фестивалю творчості осіб з обмеженими фізичними можливостями "Барви життя". Організаторами свята були управління культури облдержадміністрації та обласний методичний центр народної творчості.

Від Чортківщини представником на відбірковому турі конкурсу став методист Районного комунального будинку кульури ім.К.Рубчакової Олексій Гуска (інструментальний жанр). Прекрасне володіння скрипкою зачарувало членів журі, і тому, організаційний комітет обласного відбіркового туру відрекомендував

Олексія Гуску для участі у Всеукраїнському фестивалі творчості осіб з обмеженими фізичними можливостями "Барви життя", який проходитиме у м.Києві..

Саме нещодавно , 12 грудня 2010 року о 15.оо год. у м.Києві в Національному центрі ділового та культурного співробітнцтва «Український дім» відбувся заключний етап Всеукраїнського фестивалю творчості осіб з обмеженими фізичними можливостями «Барви життя» у гала-концерті якого і прийняв участь наш земляк чортківський скрипаль Олексій Гуска. За свою майстернісь Олексій був нагороджений Дипломом лауреата фестивалю.

Фетиваль творчості «Барви життя» дав можливість переконатися молодим людям, що потрібно жити і радіти кожному дню. Як би це не звучало , але ми повинні вчитися саме в цих людей, в людей з особливими потребами. Здорові люди часто не зауважують і не розвивають своїх талантів, саме тоді, як інваліди знаходять у собі фізичні сили попри всі недуги працювати над собою і творити . А я в сою чергу, хочу побажати

Олексію: творити, творити і не зупинятися на досягнутому!

пʼятниця, 5 листопада 2010 р.

Найбільша розкіш - це розкіш людського спілкування.


У жовтні, у приміщенні читального залу районної бібліотеки відбулася зустріч із приємною, зі щирим серцем людиною, отцем Василем Погорецьким, який презентував свою книгу «Філософія релігії Володимира Соловйова».

Зійшлися, мабуть, найпалкіші шануваль­ники книги, щоби познайомитися з но­винками духовної літератури та поділитися своїми думками, поглядами на сьогодення у духовному аспекті.

Погодьтеся: коли нас зацікавлює якась книга, то ми неодмінно хочемо дізнатись і про її автора.

Василь Антонович Погорецький - доктор теологічних наук, закінчив Санкт-Петербурзьку духовну семінарію,- Івано-Фран­ківський теологічно-катехитичний духовний інститут, Варшавський університет ім. Кардинала Стефана Вишенського, Терно­пільський національний педагогічний уні­верситет ім. В.Гнатюка. За фахом - вчитель історії та правознавства. Окрім богос­ловської діяльності, займається історичними дослідженнями. Автор книжки «Українська духовна культура і Петро Могила», а також численних наукових і літературних праць.

Й ось побачила світ іще одна його книжка. Монографія випускника Варшавського університету ім. Кардинала Стефана Ви­шенського о. д-ра В.Погорецького при­свячена видатному філософу XIX ст. Володимиру Соловйову (1853-1900). Україна може вважати його своїм націо­нальним просвітителем не тільки за те, що він по материнській лінії походив з роду українського філософа Григорія Сковороди (1722-1794) і був учнем українського мислителя Памфіла Юркевича (1827-1874), а що дуже знаменно - В. Соловйов продовжив філософську концепцію Києво-Могилянської академії, яка за своєю суттю стала першим етапом у розвитку про­фесійної філософії в Україні. Адже бо­гословські твори її засновника, Петра Могили, були насичені світоглядно-філософськими поняттями, категоріями й ідеями. Філософ Божественної любові проповідував єдність, був палким прихи­льником єдиної церкви Христової, єдиного християнства. Хоча сьогодні багато гово­риться про таку єдність, але, на жаль, ро­зумні слова тануть у суперечностях і амбітностях (як малі човни у бурхливому морі). В.Соловйов - знавець усіх європейських мов, і давньогрецької, і давньоєврейської, непересічний поет, який, на превеликий жаль, не мав при житті визнання світом.

Дане дослідження має на меті привернути належну увагу до "творчості видатного філософа, який ніби через роки бачив невтішну дійсність: розколи, протистояння, взаємні побоювання серед християн і на основі філософських і теологічних дос­ліджень закликає до спасенної єдності.

Хочеться вірити, що монографія заціка­вить науковців, викладачів і студентів, релігієзнавців, теологів, філософів, усіх, хто цікавиться філософією релігії.

Ми живемо у такий час, коли спілкування між людьми є великою необхідністю. Всі вміємо говорити, але чути один одного, на жаль, чомусь не завжди виходить. Людина "відчуває усе, що діється навколо, але не кожен намагається змінити світ на краще не тільки для себе, а й для тих, хто поруч. Гадаю, всі розуміють, що попри добро та щирість існують ще й фальш і лицемірство; звичайно, важливою суттєвою ознакою нашого життя є матеріальна сторона (бо від цього нікуди ж не подінешся), але можна хоча би спробувати через духовність покращити моральний стан душі.

Релігія, на думку о. В.Погорецького, повинна шукати всі можливі способи спілкування з людьми, щоби, хоч якось, випередити людські страждання та запити. Вести людей до тісного зв'язку з Богом. Цікаво перефразував о. В.Погорецький слова Сократа: ... коли кругом тебе хороші, добрі люди, тоді відчуваєш себе щасливим, а коли таких людей немає, то стаєш філософом... Кожна людина є, хоч трішки, філософом по-своєму, мабуть, біда примушує її філософствувати про моральні цінності.

І знову ж таки повертаємось до того, що нам так бракує чистого людського спіл­кування.

Привертає велику увагу читача й ілюстра­ція на обкладинці книжки: у надзвичайно бідній келії - монах у покаянному стані він відмовився від мирського життя. У келію пробивається яскраве сіяння. На думку автора, В.Погорецького, людина, яка не повністю віддається покаянню, не бачить того світла (чомусь у багатьох випадках вона сама хоче бути тим світлом). Філософія релігії і полягає саме в отій життєвій муд­рості, коли людина крізь призму покаяння (аналіз свого життя, заглиблення в хвою сутність) може стати освітленою. Проте між тими двома субстанціями знаходиться ікона та лампадка. Найважливіше для людини - уміння запалити лампадку в своїй душі. Ось тоді наступить певна благодать - я зі світлом, запаленим мною.

середа, 6 жовтня 2010 р.

65 років Чортківській центральній бібліотеці!







29 вересня у читальній залі центральної районної бібліотеки звідусіль, здавалося, аж струменіло майже відчутне на дотик тепло - «спрацьовувала» випромінювана присутніми надзвичайно позитивна енергетика. У переддень свого професійного свята зібралися бібліотекарі. І недарма їх день ототожнюється в календарі з днем Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії (що означає мудрість). Такі вкрай слушні кожній нашій душі, кожному єству чинники, мов ті пелюстини благодаті й одкровення, доносять крізь срібнозвучне павутиння бабиного літа до вух, очей і щонайперше сердець провісниці добра, волею Божою жінки-мироносиці - представниці чи не найскромнішої, найдавнішої і водночас найсучаснішої професії.
Розпочалася коротка й соковита уро¬чиста імпреза не зовсім звично. Звіс¬но, були теплі й вишукані слова, мов¬лені на загал ведучими - бібліотека¬рями юнацької кафедри міської кни¬гозбірні Людмилою Тимофій та чита¬льної зали районної для дітей Людми-лою Дишкант. Одначе одразу після них акапельним співом вітала всіх со¬лістка районного будинку культури Олександра Кашуба. Та ще й як! Роз¬логим оксамитом линуло «Ой роде наш красний, роде наш прекрасний!» й одразу налаштовувало на родинну приязнь, тонке почування українсько¬го духу, котре несе наша нація з покоління в покоління через віки, пере¬даючи не лише з молоком матері, а через книжку, друковане слово. «Не цураймося, признаваймося, бо бага-цько нас є!...». Справді: їх багато, сія¬чів мудрості слова, а книжок, джерел тієї мудрості, - ще більше.
Нинішнього року центральна кни¬гозбірня - іменинниця: їй виповнює¬ться 65 літ. «Це зрілий вік, вік муд¬рості», - підкреслив у привітанні до зали голова районної ради Роман Чортківський, нагородивши представниць професії, на котру у депутатського корпусу великі надії щодо поступу Української держави вперед. До мовленого долучив теплі слова зичень і від влади й заступник голови РДА Іван Стечишин. До невеличкої мандрівки в бібліотечне минуле запросила директор центральної бібліотеки Оксана Колівошко, поділившись набутками й перспективою. Начальник відділу культури і туризму РДА Галина Чайківська пошанувала грамотами цілий ряд бібліотечних працівників району у різноманітних номінаціях, поміж яких - «Душу кладу на долоні», «Відданість своїй справі», «Особливий клімат біб¬ліотеки» та ін. Серед вшанованих довголітні очільники сільських книго¬збірень, носії книжки в селянський гурт Олександра Кучер, Марія Василів, Ольга Трендовацька, Надія Колісник, Мирослава Вівчар з Шульганівки, За¬лісся, Білої, Пробіжни, Угриня, котрі з честю упродовж десятиліть виконують місію просвітництва, упевнено й невід¬ступно торуючи стежку в майбутнє.
Перепліталися вітання гостей та чита¬чів (бо хіба назвеш їх гостями?), до того ж, словесні й музично- гумористичні: від директора РБК Йосипи Овод, членки літературного об'єднання «Сонячне гроно» Ірини Брунди, зовсім юних читачиків Богданка Миськіва та Василька Броди, студенток медколеджу та педа¬гогічного училища Анастасії Кондратенкової, Вікторії Липки, Софії Пітушенко, бандуристів Юрія Микитюка та Наталії Грещук. А на столі - кафедрі хилили зо¬лотаві голови символи осені - соняхи, усміхалися кароокі чорнобривці.
«Душу кладу на долоні». Це добре бібліотечне гасло, не раз повторюва¬не упродовж імпрези. Й справді, передаючи в читацькі руки книжку, бібліотекар долучає до неї ще й час¬точку своєї душі, часточку серця. Тоді неодмінно щось добре та й засіється, щось проросте...

пʼятниця, 27 серпня 2010 р.

Духовне визнання рідного



21 серпня наше місто відвідала делегація з Сербії ( з містечок: Стремська Митровіца, Інджія, Вербас, Кула) у складі п'ятнадцяти учнів 5-8 класів у супроводі двох вчителів народознавства.
У Сербії є автономна область Воєводина, у якій проживають вихідці з України, які поселялися тут впродовж століття. У всіх населених пунктах цього краю в основних (загальноосвітніх) школах, до речі – україно - сербських, вивчають народознавство України: звичаї, традиції, культуру та історію землі своїх дідів та прадідів. Помісна церква у них греко-католицька. Вони святкують всі релігійні свята, як і ми. У них діють культурно-мистецькі товариства, членами яких є діти, що займаються у різних секціях: танцювальних, декламування, драматичних, вокального співу.
Такі поїздки організовує община через Міністерство культури і туризму України з метою поглибленого вивчення української мови, історії, культури, звичаїв і традицій різних куточків України, звідки походять їхні предки. Цієї поїздки удостоюються кращі учні зі шкіл Воєводини. Кожного року , вже третій рік поспіль, вони відвідують одну з наших областей. Побували вже на Івано-Франківщині та Львівщині. Цього року вони вивчають наш Тернопільський край.
Вивчення Чортківщини почалося з центру нашої історії – районного комунального краєзнавчого музею. Тут їм провів цікаву краєзнавчу екскурсію директор музею, відомий історик, Я.І.Чорпіта, який подарував гостям на пам'ять свою книжку «Чортків». Потім їх вітала центральна районна бібліотека.
Мріють приїхати до нас у гості родинами, якщо це можливо, щоб побачити на власні очі, як святкують у нас різні свята, познайомитися з нашими звичаями і традиціями, а ще показати їм ті пам’ятки історії, які на них справили велике враження.

У читальному залі директор центральної районної бібліотеки Колівошко О.В. розказала про роботу бібліотеки, які учнівські та молодіжні клуби за інтересами проводять свої зібрання у цьому залі, подарувала книги з народознавства.
Головний спеціаліст відділу культури і туризму Чортківської райдержадміністрації Мельник М.П. від відділу подарувала дітям буклети «Чортківщина туристична» та відеофільм «Чортківщина туристична» - керівникам групи.
Завершилася зустріч екскурсією по місту до церкви Св. Покрови та церкви Св. апостолів Петра і Павла.
Задоволені були відвідинами і ми, і гості. Діти дуже розумні, цікаві. Вони духовно Україну визнають своєю спорідненою батьківщиною.
Надіємось, що зустріч ця буде краплиною для розвитку так званого родинного туризму, який буде зближати нас духовно, розвивати наші культурні зв’язки.

четвер, 27 травня 2010 р.

"СЛОвія - 2010"





25 травня у нашому місті відбувся перший літературний фестиваль Книжкова Толока «СЛОвія-2010», яка зібрала широке коло поціновувачів красного письменства .

У рамках цього дійства у центральній бібліотеці презентували свою творчість відомі нашим краянам митці слова. Один із них – прикарпатський публіцист Михайло Андрусяк, який у березні цього року отримав Національну премію України ім. Тараса Шевченка за документально-художню трилогію «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів». Про М. Андрусяка говорять, як про гострого публіциста, прозаїка, письменника, що тримає у руках серце Покуття, серце Гуцульщини. Автор представив широкому загалу трилогію-епопею про національно-визвольні змагання українців, не оминувши і тему геноциду в Україні 1932-1933 років. Особливу зацікавленість у присутніх викликала документально-художня повість із цієї трилогії «Брати грому». Вона про звичайних людей, українців, яким волею долі судилося стати легендарними борцями з окупантами, витерпіти тортури більшовицьких катівель, пройти безоднями неволі і залишитися людьми, справжніми українцями. Це літопис героїчного і трагічного періоду української історії – від польсько-німецько-більшовицької займанщини до днів проголошення і становлення Незалежності. Герої творів М. Андрусяка прийдуть до читача не тільки у слові, але й у світлинах, яких представлено понад тисячу. Автор спрезентував у фонд ценральної бібліотеки трилогію і звернувся : «Вчитайтеся, друзі, у слова спогадів, вдивіться в очі ровесників і задумайтеся над українською історією, нашою історією!»

Учасники зустрічі, а це користувачі та працівники бібліотек міста, отримали неймовірний заряд від спілкування з відомими літераторами – Петром Засенком, Ігорем Павлюком, Ярославом Ткачівським (його гумором, інтимною лірикою та піснями і романсами). Гостей було багато, а часу обмаль, тому не всім вдалося презентувати свою творчість. Також Олександр Гордон, Богдан Бастюк, Василь Тулюй, Василь Бабій залишили у дарунок читачам свої твори, з якими можна ознайомитись у центральній бібліотеці.

Цікаве дійство закінчилося творчим вечором львівської поетеси Мар´яни Савки. Наша землячка, уродженка м. Копичинців, очолює львівське видавництво «сСарий Лев». Авторка презентувала присутнім збірку віршів «Квіти кмину» та збірку віршів і візій «Бостон-джаз»(результат тримісячного перебування у США за міжнародною літературною програмою від Центру Вільяма Джойнера), культурні проекти якого охоплюють країни, що пережили війни і соціальні катаклізми).

Вірші та фотографії Мар”яни Савки схожі на вирізки з ранкових газет, у яких друкуються лише хороші новини. Кожну нову книжку поетеси читач очікує з нетерпінням, бо вишукане поєднання форми, рими та змісту сприяє розумінню почуттів автора та власне поезії.

Отож, подія, на яку чекали з нетерпінням чортківці, відулася. Можливо відгуки на неї будуть різними, але великим позитивом є те, що всі бажаючі мали змогу відчути нове дихання української літератури, поспілкуватися з її творцями та ознайомитися з усім її розмаїттям.




пʼятниця, 23 квітня 2010 р.

На дні народження у "Кобзаря"







15 квітня у читальній залі центральної бібліотеки відбувся поетичний вернісаж «Свого поета Кобзаря – сімя шанує вільна, нова», приурочений до 170 річниці виходу з друку збірки «Кобзар». Запрошена учнівська молодь 10 класу ЗОШ № 2 із своїм класним керівником Н.В. Вишняковою та вчителем української мови і літератури Н.В. Віцінською мали змогу почути історію написання цієї священної книги, перелистати сторінки «Кобзаря». Ведучими свята були бібліотекар відділу обслуговування Н.Є. Гриців та завідувачка відділом обслуговування відділом ЦБ О.І. Рибух.

Захоплююче і зворушливо читали поезії Т. Шевченка члени літературної студії «Сонячне гроно», що діє при центральній бібліотеці.

Олеся Куфель – учениця 8 кл. ЗОШ №7 прочитала вірш «Стоїть в селі Суботові», уривок із поеми «Кавказ» читав учень 10 класу ЗОШ № 2 Мисько Олександр, щиро і проникливо інсценувала уривок із поеми «Сон» Ілонка Поселюжна – учениця 8 класу ЗОШ №2, «Заповіт» прочитав Михайло Наконечний – учень 8 класу ЗОШ №6 ,- у цьому посланні до нащадків відчувається сила народу, віра в його безсмертя, впевне­ність у неминучій перемозі.