Письменник, громадський і культурний
діяч, провісник національного відродження на західноукраїнських землях.
Народився в с. Підлиссі на Львівщині в
родині священика. Навчався у львівській і бережанській гімназіях, з 1829 р. — у
Львівській духовній семінарії, паралельно відвідував заняття в ун-ті. 1830 р.
виключений з семінарії. Зміг поновитись тільки 1833 р.
У тому ж році разом з І. Вагилевичем і Я. Головацьким організовує літературно-культурницький гурток "Руська трійця", що акцентував ідеї мистецько-культурного розвитку Галичини й України, пов’язуючи його з етнокультурним рухом, націлюючи покладатись на народну творчість.
У 1834 р. був підготовлений до друку зб.
"Зоря", який львівська клерикальна верхівка опублікувати не
дозволила, кинувши на Шашкевича, як ініціатора видання, тінь підозри: було
проведено обшук в його домівці та встановлено нагляд за ним.
1836 р. Шашкевич видає брошуру "Азбука і Abecadło", у якій заперечує доцільність уведення в українську мову латинського алфавіту.
Після висвячення 1838 р. Шашкевич змінює
кілька парафій у бідних віддалених селах, готує до друку першу українську
читанку, перекладає, продовжує збирати усну народну творчість. Помирає в с.
Новосілках-Лісних.
1893 р. прах Шашкевича перенесено на
Личаківське кладовище у Львові.