Сьогодні наш клуб «Книжковий Старт для малят», який щосереди збирається у нашій дитячій читальні, приєднався до Міжобласного дня читання #Березень_Читають_всі_2024 на заклик Тернопільська обласна бібліотека для дітей

. ♥ Ідея події проста і об’єднавча – популяризуємо дитяче читання. У десятках бібліотек-учасниць Тернопільщині, Івано-Франківщині та Львівщині вголос читали книги обраного автора, а цього разу – авторки – яскравої, оригінальної та цікавої Галина Вдовиченко. Наші книгоМалята сьогодні знайомилися з Котами, мандрували сторінками книги "Котохатка", малювали й імітували наймиліших пухнастиків, бавилися в котохатку в хатинці дитячого безпечного простору, облаштованого завдяки співпраці з БФ "Рокада". Спільне читання вкотре демонструє дітлахам, що читають справді ВСІ, і що це весело й пізнавально. Тим часом, ділимося нашими фото, а в наступних постах додаємо відео

#Голосні_читання_Галини_Вдовиченко

, які допоможуть нам пам’ятати маленькі корисні радощі цього дня. • • • Більше про книгу Котохатка : для дошк. і мол. шк. віку / Г. Вдовиченко ; намалювала Н. Гайда. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2020. – 32 с. : кольор. іл. ♥ Шестеро маленьких кошенят опинилися на зимовій вулиці, де їм холодно й голодно... Але вони не з тих, хто скиглить і впадає в розпач. Натомість кошенята гуртуються і перетворюють зиму у веселу забаву: бавляться у піжмурки, прокладають лабіринт у снігу, уявляючи себе археологами, будують дуже затишну снігову котохатку. А тоді знаходять чим її прикрасити. Герої-кошенята захоплять малюків своєю жвавістю та багатою уявою і підкажуть чимало ідей для зимових ігор. Книжка-картинка Галини Вдовиченко і Наталки Гайди – це історія для малят про справжню дружбу і новорічні дива. Адже невдовзі кошенята знайдуть собі велику котячу родину – і це вже будуть пригоди 36 і 6 котів. • • • ПРО АВТОРКУ Галина Костянтинівна Вдовиченко (народилась 21 червня 1959, Печенга (Петсамо) Мурманська область) – українська письменниця та журналістка. Член PEN Ukraine. У дитинстві часто переїжджала разом з родиною. Навчалась у школах Івано-Франківська, Надвірної, Рави-Руської, Москви, постійно бувала у бабусі з дідом у містечку Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, на батьківщині батька. Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Живе у Львові. До 2017 року працювала заступницею головного редактора щоденної газети «Високий Замок». Волонтерка і членкиня колективу спільноти взаємодопомоги (колишніх безпритульних) «Емаус-Оселя». Має доньку та сина. Серед захоплень – гірські лижі, дизайн одягу та інтер’єрів, колекціонування рукавичок. Галина Вдовиченко дебютувала у 2008 році з романом «Пів’яблука», який вийшов у видавництві «Нора-Друк» (Київ) і став лідером продажів на стенді видавництва під час роботи Львівського Форуму видавців–2008. Перший тираж книжки розійшовся протягом місяця. Майже усі книжки для дітей вийшли також і шрифтом Брайля, або були озвучені для незрячих дітей. 2022 року в Ресурсному центрі Львівської Політехніки вийшла у світ аудіоп’єса «Ліга непарних шкарпеток» – особливий інклюзивний проєкт, в якому взяли участь, разом з акторами, тридцять незрячих дітей з усієї України. Цього ж року були написані й вийшли у світ «Казки–2022» (Ресурсний центр Львівської Політехніки) – збірка в універсальному дизайні: шрифтом Брайля, звичайним шрифтом для зрячих і озвучена версія у QR-коді на обкладинці. Збірку «Казки–2022» – у форматі листівок – видала, зібравши кошти, художниця-ілюстраторка збірки Анастасія Пономарьова з Маріуполя. Загалом 24 тисячі листівок з казками, які назвали терапевтичними (половину з них надрукував «Карітас»), роздавали й розсилали усюди, де опинилися маленькі біженці. Книжки та уривки з книжок Галини Вдовиченко перекладені литовською, латиською, словацькою, німецькою, англійською, японською, китайською, перською, грузинською мовами. Бібліографія: • «Пів’яблука» (Нора-Друк, 2008) – роман; • «Тамдевін» (Нора-Друк, 2009) – роман; • «Хто такий Ігор?» (Нора-Друк, 2010) – роман; • «Мишкові миші» (Грані-Т, 2011) – казкова повість, художнє оформлення Анни Сарвіри; • «Бора» (КСД, 2011) – роман; • «Купальниця» (КСД, 2012) – роман; • «Ліга непарних шкарпеток»(КСД, 2013) – казкова повість, ілюстрації Дмитра Скляра; • «Пів’яблука» у новій редакції (КСД, 2013) – роман; • «Інші пів’яблука» (КСД, 2013) – роман; • «36 і 6 котів» (ВСЛ, 2015) – повість-казка, ілюстрації Наталії Гайди; • «Тамдевін» та «Вовчі історії замку Гербуртів» (КСД, 2015) – збірка: роман та оповідання; • «Маріупольський процес» (КСД, 2015) – роман; • «Засинай. Прокидайся» (ВСД, 2016) – книжка-перевертайка для дітей, ілюстрації Віолетти Борігард; • «Ось відкрита долоня» (КСД, 2016) – збірка малої прози, ілюстрації Тетяни Гущиної; • «36 і 6 котів-детективів» (ВСЛ, 2017) – продовження повісті-казки «36 і 6 котів» (ВСЛ, 2015), художнє оформлення Наталії Гайди; • «Мишкові Миші з продовженням» («Мишкові Миші» та «Зірковий час Мишкових Мишей» (ВСЛ, 2017) – перевидання казкової повісті з новим продовженням та ілюстраціями Інни Черняк; • «Сова, яка хотіла стати жайворонком» (Чорні вівці, Книги-ХХІ, 2018) – книжка для дітей, художнє оформлення Христини Лукащук; • «Чорна-чорна курка» (ВСЛ, 2018) – казкова повість для дітей, художнє оформлення Наталії Гайди; • «Пів’яблука. Інші пів’яблука» (ВСЛ, 2019) – роман; • «36 і 6 котів-компаньйонів» (ВСЛ, 2019) – третя частина повісті «36 і 6 котів», художнє оформлення Наталії Гайди; • «Ліга непарних шкарпеток» (ВСЛ, 2019) – повість, художнє оформлення Арсена Джанікяна; «Найважливіше – наприкінці» (ВСЛ, 2019) – роман; • «Котохатка» (ВСЛ, 2019) – книжка-картинка, художнє оформлення Наталії Гайди; • «Містельфи» (ВСЛ, 2020) – повість для дітей, ілюстрації Анни Ломакіної; • «36 і 6 котів-рятувальників» (ВСЛ, 2021) – четверта частина книжкової серії «36 і 6 котів», художнє оформлення Наталії Гайди; • «Казки–2022» (Ресурсний центр Львівської Політехніки, 2022) – збірка казок в універсальному дизайні: шрифтом Брайля, звичайним шрифтом для зрячих і озвучена версія в QR-коді на обкладинці. Казки зі збірки «Казки-2022» видала також на листівках, зібравши кошти, художниця-ілюстраторка з Маріуполя Анастасія Пономарьова. Загальний наклад у 24 тисячі листівок (половину надрукував «Карітас») роздавали і розсилали усюди, де опинилися маленькі біженці; • «Життя іграшкових овечок» (ВСЛ, 2022) – збірка оповідань для дітей, художнє оформлення Олександра Шатохіна; • «Метелики перетворюються» (ВСЛ, 2023) – дитяча проза, ілюстрації Софії Рунової; • «36 і 6 собак» (ВСЛ, 2024) – повість-казка, ілюстрації Наталії Гайди. Відзнаки: ♦ Спеціальна відзнака конкурсу «Коронація слова–2008» «Вибір видавців» (перша в історії конкурсу) – за роман «Пів’яблука». ♦ Диплом «Дебют 2008 року» у номінації «Найкращий автор» від книготоргової мережі ЕМПІК. ♦ Друге місце у конкурсі «Найкраща українська книга–2009» за версією читачів та журі тижневика «Кореспондент» (роман «Пів’яблука»). ♦ Роман «Замок Гербуртів» («Тамдевін») отримав першу премію у номінації «романи» на Всеукраїнському конкурсі романів, п’єс та кіносценаріїв «Коронація слова–2009». ♦ Перше місце у номінації «Оригінально оформлене та проілюстроване видання» на Міжнародному дитячому фестивалі у Львові (травень 2011), відзнака «Книжкового Левеня» (казкова повість «Мишкові миші»). ♦ Друге місце у номінації «Світ дитинства» та третє місце у номінації «Мистецтво друку» у національному конкурсі «Найкраща книга України!» (2011), засновник – Держкомтелерадіо України (казкова повість «Мишкові миші»). ♦ У 2011 році роман «Бора» увійшов до п’ятірки фіналістів «Книги року Бі-Бі-Сі». ♦ Перша премія у номінації «прозові твори для дітей» у Всеукраїнському конкурсі романів, п’єс та кіносценаріїв «Коронація слова–2012» – за казкову повість «Ліга непарних шкарпеток». ♦ «Ліга непарних шкарпеток» потрапила до п’ятірки фіналістів конкурсу «Дитяча Книга року ВВС–2013». ♦ У «Гранд Коронації слова–2015» у номінації «гранд романи» переміг роман «Маріупольський процес». За результатами Всеукраїнського рейтингу «Книжка року–2015» роман – у топ-7 у номінації «Красне письменство. Жанрова література». ♦ На Книжковому Арсеналі у Києві у квітні 2016 року дитяче журі конкурсу «Волохатий олівець» нагородило повість «36 і 6 котів» відзнакою «Лиса ручка» – «За найсмішнішу книжку року». ♦ 2017 – відзнака «Золотий письменник України». ♦ У грудні 2018 року книжка «Сова, яка хотіла стати жайворонком» здобула перемогу в номінації «Ілюстрована книжка року» в «Топ БараБуки». ♦ Книжка «36 і 6 котів» перемогла у номінації «Дитяча література (проза)» на фестивалі Book Space Fest–2019 у Всеукраїнському літературному конкурсі прозових україномовних видань. ♦ Книжка «Сова, яка хотіла стати жайворонком» (художнє оформлення Христини Лукащук, видавництво «Чорні вівці») – у міжнародному каталозі «Білі круки–2019» («White Ravens–2019»). ♦ Книжка «36 і 6 котів-компаньйонів» – у короткому списку премії «Львів – місто літератури ЮНЕСКО»–2020. ♦ Книжка «Містельфи» – в короткому списку «Топ БараБуки 2020». ♦ «36 un 6 kaki» («36 і 6 котів» латиською мовою) потрапили до 28-ми рекомендованих експертами книжок – у колекцію «Журі для дітей, молоді та батьків–2021» (Латвія). ♦ Весною 2022 року завдяки голосам дітей у Латвії книжка «36 un 6 kaki» («36 і 6 котів») здобула перемогу за результатами національного книжкового «Журі для дітей, молоді та батьків» (Латвія) у категорії 9+ (років). ♦ 2023 – Номінована від України на Меморіальну премію Астрід Ліндгрен – Astrid Lindgren Memorial Award (ALMA) Меморіальна премія імені Астрід Ліндгрен ♦ Книжка «Метелики перетворюються» з ілюстраціями Софії Рунової – в короткому списку Топ БараБуки–2023 і переможниця у номінації «книжка-картинка року».