Добрий слід у літературі

8 лютого минає 80 років від дня народження нашого земляка Василя Дідюка.

Василь Степанович Дідюк – громадсько – політичний діяч, журналіст, письменник,гуморист, редактор. Народився 8 лютого 1915 року у селі Криволука Чортківського району. Закінчив Чортківську гімназію, учительську семінарію в Бучачі, студіював теологію в м. Станіслав (нині Івано-Франківськ), навчався у вищій школі політнаук,Українському господарсько – технічному інституті  в Подебрадах (Чехія). Василь Дідюк співав і диригував у хорі, був організатором і керівником церковних і світських хорів. Під час німецької окупації письменник 14 місяців (з жовтня 1941р.) був ув’язнений у тюрмі в Чорткові.  Втік, працював в відділі пропаганди і політичного виховання УПА, редагував газету «Учнівські вісті» та інші.

 Перед закінченням війни В.С.Дідюк за дорученням ОУН перебрався до Німеччини (де був заступником голови  і культурно – освітнім референтом Українського Червоного Хреста).  Згодом організував «Рідну школу», курси українознавства в гімназії, в якій викладав, готував аматорські вистави, редагував газети «Таборове життя», «Український скиталець».

Від 1948 р. перебував у Канаді – організатор і вчитель шкіл у містах Канади, інспектор шкіл, голова спілки українських журналістів Канади, член президії світового конгресу вільних українців, голова об’єднання українських педагогів Торонто, секретар асоціації української культури, президент світової федерації українських журналістів.

Василь Дідюк -  автор більше 1000 статей, віршів, нарисів, оповідань, рецензій, репортажів у пресі, календарях, альманахах. Ось деякі з його книг: «На народній ниві», «Смійтеся на здоров’я», «Подорож по рідному краю», «ОУН- УПА в боротьбі за незалежність України».

Письменник був власником видавництва «Горизонт». Від 1991 року не раз приїжджав в Україну, в т.ч. і на Тернопільщину.

Нагороди: Золота медаль ім.Т.Шевченка (1983р.), Хрест заслуги вільного козацтва, Почесні грамоти братства українців – католиків Канади, Почесні грамоти і ювілейна медаль з нагоди 450-річчя Тернополя, Грамота – благословення від Папи Івана Павла ІІ (1990р.), Журналіст 1992 року. Помер Василь Дідюк 15 вересня 2003 року в місті Торонто Канада.

Експрес - інформація

Я.Чорпіта Робітники виноградника Христового. - Чортків: Видавництво"Вогонь з неба", 2014. - 104с.

Ця книга про життя і діяльність греко - католицьких священиків нашого краю. Автор зібрав матеріали про найбільш відомих душпастирів минулого теперішньої  Бучацької єпархії УГКЦ.

 Священики були не лише добрими жертовними душпастирями, але і стали взірцем справжнього патріота, звитяжного захисника своєї рідної землі.

 "...Не тільки о.Петро, але й усі члени його родини брали активну участь у  житті села. Дружина та доньки часто надавали людям медичну допомогу, навчали дівчат та молодиць кулінарної справи, догляду за дітьми, брали участь у діяльності "Союзу українок". Одна з доньок отця була дружиною Антіна Горбачевського, чортківського адвоката, друга донька - дружиною фармацевта Електоровича. До речі, видатна українсько - канадська художниця Ірина Носик, внучка Антіна Горбачевського, правнучка отця Петра..."

 Про якого священика йде мова ви дізнаєтесь  із книги Яромира Чорпіти "Робітники виноградника Христового". Невеличка підказка - це парох с. Великі Чорнокінці.

Під Крутами бій, під Крутами кров... Про давню трагедію згадую знов...

Є в українській історії події, які стали знаковими, стали символічними. Такою подією є героїчна смерть молодих захисників Української Держави, яка заявила світові, що вона хоче бути господарем у своїй хаті.

З часу  бою під Крутами минуло 97 років. Та пам'ять про подвиг юних українських воїнів жива. Вони, так само як і Герої Небесної Сотні, і герої війни на Сході України, йшли воювати з однією метою - захистити Українську державу. Кожен з нас проводить паралель між 1918 роком та сьогоднішніми подіями в Україні.

 Допомогти учням зрозуміти сенс людського життя, виховувати інтерес та повагу до свого історичного минулого, в дусі національної самосвідомості, гідності та честі, патріотизму та гордості за свій народ 30 січня у читальній  залі  центральної бібліотеки   проведено годину історичної пам’яті " Україною ми жили, за Україну полягли".  Серед учасників-учнівська молодь  11 класу  ЗОШ №2 разом із своює наставницею  Мариною Вікторівною  Горячко .

 Ведучі заходу-бібліотекар відділу обслуговування Наталія Гриців та заввідділом обслуговування  Олена Рибух разом із студенткою - практиканткою Теребовлянського вищого училища культури Христиною Березовською розповіли присутнім  про історію та  хід Крутянської  битви її значимість.  Із хвилюванням та болем в очах учні слухали вірші "Крути",  "Бій під Крутими", "Молитва", "Крутянська пісня".  Нікого не залишили байдужими   відео кліпи  "Ніколи не плач"-гурту ТІНЬ СОНЦЯ: нова пісня на честь героїв Крут і  відеокліп до пісні "Небесну Сотню, Господи, прийми" у виконанні Павла Табакова. Працівниками бібліотеки  підготовлено книжкову експозицію "Нема любові понад ту, що окропила кров'ю Крути". Світлу пам’ять героїв присутні вшанували хвилиною мовчання.

      З українського народу століттями вибивали певні риси, хотіли перетворити його на слухняних рабів, але ген свободи  незнищенний. Новий час показав нових героїв. Вони серед нас. Звичайні люди, яких героями зробили обставини та власний вибір. Завдяки їм гасло "Слава Україні! - Героям слава!" наповнилося оновленим змістом, гарячим та пульсуючим, як кров. Весь світ схиляє голови перед мужністю цих людей. Адже вони ціною власного життя фактично змінили історію, зробили державу зовсім іншою. 

       Герої не вмирають. З нами Бог і Україна, тому ми - НЕПЕРЕМОЖНІ!

Перший український фізик світового рівня

До 170-річниці від дня народження Івана Пулюя у центральній бібліотеці влаштована книжкова виставка та організований огляд літератури.

 Серед українських вчених, що сягнули вершин європейської і світової науки, одне з почесних місць належить Іванові Пулюєві. Своєю науковою і технічною діяльністю він заслужив широке міжнародне визнання. Але до недавнього часу залишався майже невідомим в Україні, на рідній Батьківщині, для кращого майбутнього якої невтомно працював поза її межами впродовж усього життя. Пулюй Іван, визначний фізик і електротехнік, винахідник і громадський діяч.Його дослідження стосуються електричних розрядів у газах, молекулярної фізики та електротехніки змінних струмів. Працював над питаннями особливостей катодних променів та променів, які пізніше дістали назву рентгенівських. Автор близько 50 наукових праць українською, німецькою та англійською мовами. Видатний український фізик і електротехнік Іван Пулюй був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, належав до когорти вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття. Саме з приходом у НТШ Івана Пулюя та Івана Горбачевського Товариство з науково-просвітницького перетворилося на наукове й набуло світового визнання як перша дієва Українська академія наук.

Іван Пулюй народився 2 лютого 1845, Гримайлів (тепер Гусятинського району Тернопільської області) в глибоко релігійній греко-католицькій родині. В 1864 роцi юнак з вiдзнакою закiнчив Тернопiльську гімназію і для продовження освiти пiшки вирушив до столицi Австро-Угорщини. Через п'ять рокiв він опановує курс богослов'я, а згодом закiнчує i фiлософський факультет Вiденського Унiверситету, який закінчив з відзнакою. Оночасно відвідує лекції з математики, фізики та астрономії. Своїм творчим кредом у науцi Iван Пулюй обирає дослiдження фiзичних процесiв та явищ. Пізніше він вступив на фізико-математичне відділення філософського факультету того ж університету, де навчався до 1872 року. Був доцентом Віденського університету. В 1874 - 1875 роках Іван Павлович викладав фізику у Військово-морській академії в Фіуме (нині Рієка, Хорватія). У 1875 році Іван Пулюй, як стипендіат австрійського Міністерства освіти, підвищував свої професійні знання під керівництвом професора Августа Кундта в Страсбурзькому університеті. 1875 р. в Страсбурзькому університеті вивчає електротехніку, з відзнакою захищає дисертацію «Залежність внутрішнього тертя газів від температури», у якій опублікував результати досліджень температурної залежності в’язкості газів за що здобув ступінь доктора натурфілософії Страсбурзького університету. Здобувши у Вiднi звання доцента, вчений понад тридцять рокiв (1884-1916) працював професором нiмецького Празького полiтехнiчного iнституту, займав посади декана фiзичного факультету та ректора цього закладу. 1902 р. - перший декан першого в Європі електротехнічного факультету. Цісар Франц-Йосиф іменував Івана Пулюя Радником Двору, нагородив Лицарським Хрестом. В 1884 році Міністерство освіти Австро-Угорської імперії запропонувало Івану Павловичу, як професору експериментальної і технічної фізики, очолити кафедру фізики Німецької вищої технічної школи (нині Чеський технічний університет) в Празі, яку він в 1903 році перетворив в першу в Європі кафедру фізики та електротехніки. З 1888 з 1889 и Іван Павлович був ректором цієї школи, а створену ним кафедру очолював протягом 32 років. Крім того І. П. Пулюй був державним радником з електротехніки Чехії і Моравії. В 1916 році йому запропонували посаду міністра освіти Австрії, від якої він відмовився за станом здоров'я. Помер у 1918 році в Празі, де й похований.