З Воскресінням Христовим!

Усіх читачів книгозбірні та користувачів

нашого сайту і блогу

щиро вітаємо зі світлим Воскресінням Христовим!

 

 

 

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонцем полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

«Христос воскрес!»

Чи може на цім святі.

Із бездуховності воскресли ми?

 Вадим Крищенко

Душпастир та публіцист Теодосій Галущинський

Теодо́сій Тит Галущи́нський ( 13 квітня 1880, Бучач — 31 серпня 1952, Мондер, Канада) — український греко-католицький ієромонах-василіянин, доцент Львівського університету, ректор Львівської духовної семінарії, архімандрит Чину святого Василія Великого. Доктор теології.

Тит Галущинський народився в сім'ї греко-католицького священика о. Миколи Галущинського. У 1882 році батька перевели в село Звиняч Чортківського повіту, де він був парохом до смерті в 1923 році.

Народну школу і перші класи гімназії Тит закінчив у Бучачі під проводом отців Василіян; у вищих класах навчався у Тернополі, де у 1899 році отримав атестат зрілості з відзнакою і стипендію на університетські студії. Після того записався на філософсько-богословський факультет у Львові, вступив до Львівської духовної семінарії як семінарист від Станіславівської єпархії.

На новіціяті о. Тит отримав монаше ім'я Теодосій. Під час новіціяту відзначався добрим прикладом, зокрема любов'ю до молитви. Після новіціату о. Теодосій два роки викладав Святе Письмо і моральне богослов'я для василіянських студентів у Кристинопільському монастирі. У 1913 році настоятелі вислали о. Теодосія до Рима на духівника Української папської колегії святого Йосафата. У Римі він одночасно навчався у Папському біблійному інституті. У 1915 році, з причини війни між Австрією та Італією, був змушений повернутися до Львова і тут габілітувався на доцента Львівського університету на підставі археологічно-біблійної дисертації «De exordiis urbis Babel». Як доцент, викладав Святе Письмо у Львівському університеті, а також брав участь у австрійській науковій експедиції до Малої Азії.

У повоєнні роки, на прохання митрополита Андрея Шептицького, василіяни перебрали провід Львівської духовної семінарії, її ректором у 1920 році призначено о. Теодосія Галущинського. У цей період він відзначився великим педагогічним та організаційним хистом

Після ректорства настоятелі Василіянського Чину призначили о. Теодосія ігуменом монастиря святого Онуфрія у Львові.

Архімандритство Галущинського припало на нелегкий для Василіянського Чину період. Це були повоєнні роки переслідувань Греко-Католицької Церкви в Україні. Василіянський Чин, як і вся УГКЦ, втратили свій легальний статус у Галичині, і їхні організаційні структури частково перестали існувати. Лише у країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки діяльність василіян могла розвиватися.

Особливу увагу він звертав на видавничу діяльність. З ініціативи о. Теодосія, а також протоконсультора Чину о. Гліба Кінаха, було відновлено науковий часопис «Записки ЧСВВ», заснований в 1924 році о. Йосафатом Скрутенем. Редагування журналу доручено о. Атанасію Великому.

Як головний настоятель Чину, 9 червня 1952 року о. Теодосій прибув до Канади, щоб у місцевій василіянській провінції Пресвятого Серця Ісусового провести канонічну візитацію монастирів та взяти участь у ювілейних святкуваннях. Під час канонічного огляду він побував у центральній та східній частині Канади, відвідав василіянські монастирі у Монреалі, Едмонтоні й Мондері, де провів реколекції для єпархіального духовенства. Там само архімандрит організував реколекції для монахів-василіян, але їх не завершив, оскільки несподівано помер внаслідок інфаркту міокарда 31 серпня 1952 року. Похований у Мондері на чернечому цвинтарі отців Василіян (або в Едмонтоні).

Крім педагогічної, викладацької та організаційної праці, о. Теодосій був автором кількох наукових та науково-популярних творів. Його найважливіші наукові роботи: «De exordiis urbis Babel» — Про початки міста Вавилону, 1917; «Значіння св. Письма в проповідництві», 1922; «Історія Біблійна», 3 томи, науково-популярне видання, 1922–1930; «De ucrainis S. Scripturae versionibus» — Про українські переклади Святого Письма, 1925, «Думка і наука Церкви в питаннях літургічної мови», 1929; «Апостольські покликання в Євангеліях», 1932; «Acta Innocentii PP. III», 1944.

Експрес - інформація

До уваги наших користувачів!

Бібліотека отримала цікаву збірку Бубній П.М. Яків  Гніздовський: довга дорога додому. - Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», граф, 2014.-           40 с.; іл.

Видання приурочене 100-річчю з дня народження митця і відображає життєвий і творчий шлях уродженця Тернопільщини.

Видатний митець працював у різних техніках: малярстві та гравюрі, скульптурі, художній кераміці, іконописі, екслібрисі, прикладній графіці, книжковій ілюстрації, тим і цікавий шанувальнику. Світову славу Яків Гніздовський здобув у Нью-Йорку, де прожив більшу частину свого життя. Його твори зберігаються у фондах найвідоміших музеїв США, приватних колекціях американських мільярдерів. Митець не мислив себе без України. Лише у роки незалежності українці почали відкривати його творчість для себе.

Видання подає спогади про Якова Яковича Гніздовського, характеристику творчості сучасними мистецтвознавцями та багато світлин його робіт.

Ознайомтесь, не пошкодуєте!

Вивчаємо ЕСМаР: тренінг з електронної звітності

           Програма «Бібліоміст» разом з Міністерством культури України та Національною парламентською бібліотекою України кілька років активно працювали над створенням електронної системи моніторингу мережі публічних ббібліотек України. Розроблення системи завершено і розпочався тренінговий марафон з використанням електронної системи звітності.

Електронна система моніторингу мережі публічних бібліотек України (ЕСМаР) створена для збору, зберігання та обробки даних, які надаються бібілотеками України за визначеним переліком показників. Тож у 2015 році бібліотекарі здаватимуть звіти в електронному форматі.

1 квітня 2015 року в Чортківській центральній бібліотеці пройшов день спеціаліста – тренінг на туму  «Електронна звітність публічних бібліотек». Навчалися всі працівники бібліотек району.

Директор Чортківської РКЦБС О.Колівошко розповіла про переваги електронної звітності, мету і завдання. Як створити та  правильно заповнити таблиці в режимі офлайн ознайомила зав. методично-бібліографічним відділом О.Гаврилюк.  Практичні заняття на прикладі конкретних бібліотек провела зав. сектором інформації Ю.Пролубнікова.

Душа належить людству і епохам

21-го березня у читальній залі центральної бібліотеки 

відбулося літературна зустріч з приводу 

Міжнародного дня поезії.

  Ведучі та організатори Ярослав Дзісяк і Олександра Наконечна привітали присутніх із Днем поезії, зазначивши окремі факти з життя світочів української поезії: Тараса Шевченка і Ліни Костенко.

  З огляду на реалії жахкого сьогодення, хвилиною мовчання вшанували пам’ять нашого загиблого краянина в російсько-українській війні Руслана Коцюка із Джурина і 70-ту річницю бою українських повстанців із енкаведистами на хуторі Пеньки (22 березня 1945 р.), тіла борців за волю України у 1990 р. були перезахоронені на Хом’яківському кладовищі у с. Нагірянка. В унісон трагічним подіям був представлений кліп гурту «Мандри» «Не плач моя рідна земля…».
  Читальний зал бібліотеки прийняв авторів із Хмельниччини: Інна Гаврилюк з обласного центру і дебютантка Леся Приліпко із Кам’янця-Подільського; з Івано-Франківська Леся Геник, тепер вже зі Львівщини уродженець с. Біла Роман Король, чисельна делегація з Копичинець: Михайло Тарабій і отець Василь Погорецький (з неперевершеним духовним і поетичним словом), дебютанти Андрій і Володимир Ухач та автори і шанувальники поетичного слова Чорткова й району. З наших краян з поетичним словом звернулися Михайло Кіт, Галина Грицьків, Анастасія Трич, Іван Дмитрик, Орест Голик, Мар’яна Магега, свої враження висловив Андрій Базалінський. 

   Пройшли короткі презентації нових книг: Лесі Геник «Полинова ріка» та збірка авторів «Осінь у камуфляжі», книгу, присвячену Майдану «Не мовчімо» зазначених авторів з Копичинець. Автор цих рядків представив брошурку – історичний довідник «Не Конотопом єдиним», де подано переможні битви козаків із московитами у XVI–XVII ст. (і вірш на тему війни сьогодення) та збірку алегорично-еротичних поезій «У хвилях Еросу». 

Після поетичної частини, гості міста відвідали Чортківський замок та одержали непересічні враження від архітектурних пам’ятків Чорткова.

Ярослав Дзісяк (“Дорожний”).

Районний конкурс "Мелодія пензля"

   У читальній залі центральної бібліотеки відбувся щорічний дитячий районний конкурсу з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва під назвою «Мелодія пензля», приурочений  річниці Небесної Сотні та пам’яті Героїв АТО.     

  Районний конкурс з образотворчого мистецтва започатковано відділом культури, туризму, національностей та релігій райдержадміністрації, головою даного конкурсу є начальник відділу культури, туризму, національностей та релігій райдержадміністрації Г.З.Чайківська.

    Учасники  хвилиною мовчання вшанували усіх тих, хто загинув в зоні АТО. Рік у рік цей конкурс був присвячений Шевченківським дням, але зважаючи на події сьогодення організатори вирішили змінили тему конкурсу на «Герої не вмирають».

   «Справжній митець завжди має відображати те, що відбувається на часі. Даний конкурс – є виховним процесом» - звернувся до учасників конкурсу заступник голови райдержадміністрації І.О.Віват. А також побажав дітям плідної праці. «Бажаю вам, щоб коефіцієнт корисної вашої дії був помножений на державу», - додав заступник голови райдержадміністрації Іван Осипович.

    По закінченні відведеного часу члени журі враховуючи творчий підхід і охайність роботи визначили переможців конкурсу – 1,2,3 місця. Опісля, усі учасники конкурсу та переможці отримали грамоти.

и

Іванна Венгер