Чи
задумувались ви коли-небудь, звідки в душі людини народжуються геніальні вірші?
Від чого з’являється дивовижний дар, який спонукає звичайні слова звучати
по-новому, від яких сильніше б’ється серце і захоплює подих? Поетичне слово
містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Воно
народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба.
Не підлягає сумніву, що поезія
відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини. Тому, рішенням
генеральної конференції ЮНЕСКО було визначено 21 березня - Всесвітнім днем
поезії .
Відсвяткувати день поезії в читальній залі Центральної
бібліотеки зібралися учасники
літературного об’єднання «Сонячне гроно»
та небайдужі містяни.
У вінок поезій вплели свої поетичні рядки
Раїса Обшарська, Олесь Гопанчук, Анастасія Триш, Михайло Тарабій (м.
Копичинці), Ярослав Дзісяк. Кожен вірш - це сповідь поета , якийсь незабутній епізод з
його життя. За
збігом обставин, на заході були присутні представники Національного музею
історії України у Другій світовій війні,
котрі відвідували Чортківський музей політв’язнів та репресованих. 





