«Поет живе. Ми слухаєм його: Ми чуєм заповіт його священний» .

 

Кожного року  у Чортківській центральній бібліотеці проходять Шевченківські дні, аби не просто вшанувати пам’ять геніального поета, а й відчути його невмируще слово серцем і душею.

           До 205 річниці від дня народження  великого сина України – Т. Г. Шевченка у читальній залі центральної бібліотеки  проведено літературно – поетичну вітальню «Поет живе. Ми слухаєм його: Ми чуєм заповіт його священний» .  

Ведуча заходу – заввідділом обслуговування центральної бібліотеки Олена Рибух  розповіла  присутнім  про  життєвий і творчий шлях  безсмертного пророка, поета, художника Т. Шевченка.

Долучилася до організації  свята  і  соціальний працівник благодійного фонду «Світ дітей» Олександра Іванців . У майстерному виконанні  дітей, якими опікується фонд та активними читачами бібліотеки прозвучала поезія Т. Шевченка. Юні декламатори  показали свої  здібності  передавати найтонші і найглибші почуття, переживання у таких віршах :

«Тече вода із за гаю» ( читала Вероніка Мацьків), «На Великдень на соломі» (Влад Покощан), «Думка»(Анастасія Литвин), «Тілько ворог, що сміється» (Іванна Дерій), «Садок вишневий коло хати» (читали Катя Данчишин та Марта Кренц ), «Вітер з гаєм розмовляє» (Матвій Чайка), «Реве та стогне Дніпр широкий» (прочитав Захар Чайка), «Зоре моя вечірняя» (читав Роман Вівчарик).  Інсценізацію на  поему Т. Шевченка «Тополя» підготували Галина Данчишин, Діана Магеровська , Анастасія Литвин.

                   На екрані демонструвались відеосюжети про життя Тараса Шевченка, відеоролик «Мені тринадцятий минало» в сучасній обробці; із захопленням присутні прослухали пісню «Сонце заходить» на слова Т.  Шевченка у виконанні Марії Годлевської.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До уваги учасників заходу бібліотекарі організували книжково – ілюстративну виставку «Його життя написане сльозами, що запеклися кров’ю на душі».

Як підсумок і як заклик схилити голову перед геніальною особистістю Кобзаря прозвучав безсмертний Шевченків «Заповіт».